Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №6/288

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 6/288

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 6/288 Господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"ДоВідкритого акціонерного товариства "Укрнафта",Про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 37233051,26 грн., Громніцький Ю. П., Івахненко І. В.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ " Укрнафта" 28.07.2016 звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі № 6/288.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі № 6/288 (суддя Демидов В. О.) заяву відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 задоволено та відстрочено виконання вказаного судового рішення до 11.08.2017 включно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 6/288 (у складі колегії суддів: Зубець Л. П. - головуючого, Мартюк А. І., Алданової С. О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі № 6/288 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 6/288, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 6/288, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду у справі № 6/288 у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) 37233051,26 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 та Вищого господарського суду України від 18.02.2008, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 23141260,15 грн. основного боргу, 15848,25 грн. державного мита та 73,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

19.03.2008 на виконання вказаного судового рішення видано відповідний наказ.

В січні 2014 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014, заяву відповідача задоволено частково та відстрочено виконання рішення суду до 01.02.2015.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2014 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 6/288, а заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду у справі №6/288 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 за результатами нового розгляду відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі №6/288.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України 14.10.2014, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 у справі № 6/288 скасовано, а заяву відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 задоволено та надано відстрочку виконання судового рішення на два роки, до 28.07.2016.

У липні 2016 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі №6/288 строком на один рік, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем, як боржником, вчинялись дії для виконання судового рішення. Проте на даний час судове рішення у справі № 6/288 залишається не виконаним в частині стягнення 3430546,29 грн. З урахуванням скрутного фінансового становища, відповідач не має можливості погасити борг перед позивачем, а застосування заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" може призвести до неможливості виконання відповідачем своїх поточних зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі №6/288 заяву відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 задоволено та відстрочено виконання вказаного судового рішення до 11.08.2017 включно. При цьому, місцевим господарським судом зазначено, що відповідачем доведено належними доказами виключність обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

По суті, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З наведеного випливає, що передумовою для відстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.