Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №921/1373/14-г/8

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 921/1373/14-г/8 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на рішення та постанову господарського суду Тернопільської області від 20 лютого 2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 12 травня 2015 рокуу справі№ 921/1373/14-г/8господарського судуТернопільської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Козівський цукровий завод", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаражський цукровий завод", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Боршівський цукровий завод", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланівецький цукровий завод", 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод" 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацкий цукровий завод", 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг"про стягнення грошових коштівза участю представників:від позивача: Атаманюк Т.О.,від відповідача-7: Сліпченко О.В.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду із позовом до відповідачів 1-7 про стягнення із відповідачів 1-6 солідарно з відповідачем 7 заборгованості за кредитним договором №20-3530/2-1 від 19.12.2011. Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачами 1-6 як боржниками умов кредитного договору та відповідачем 7 як поручителем вимог банку про погашення заборгованості відповідачів 1-6 за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.02.2015 у справі №921/1373/14-г/8 (суддя Гирила І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 (судді: М.І. Хабіб - головуючий, В.М. Гриців, О.В. Зварич) позов задоволено частково, позовні вимоги до відповідачів 1-6 задоволено частково з урахуванням перерахунку пені; у позові до відповідача 7 ТОВ "Мрія Агрохолдинг" відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідача 7 як поручителя суди виходили, зокрема, із того, що до кредитного договору, укладеного банком з відповідачами 1-6, вносились зміни 11.07.2012, 15.10.2012 та 24.04.2013 без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності та має наслідком припинення поруки відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК України.

Крім того, суди дійшли висновку про відсутність прострочення сплати процентів за період з 05.03.2014 по 26.06.2014, та перевіривши розрахунки сум пені, заявленої до стягнення за прострочення сплати процентів, дійшли висновку про безпідставність нарахування пені на суму 168068,84 грн.

В решті суди визнали позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови в позові до відповідача 7 ТОВ "Мрія Агрохолдинг", звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ч.1 ст. 559 ЦК України, просить їх скасувати в цій частині і прийняти нове рішення, яким стягнути заявлені суми з ТОВ "Мрія Агрохолдинг" солідарно з позичальниками.

В касаційній скарзі вказується, що суди не надали правової оцінки положенням пункту 5.4 договору поруки №20-3604/3-3 від 22.12.2011, яким встановлено, що договір поруки діє з моменту його підписання та до повного погашення зобов`язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поруку.

Скаржник стверджує, що поручитель при підписанні договору поруки погодив встановлення розміру процентної ставки за кредитним договором в майбутньому на підставі додаткових угод.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги зазначається, що зміни до кредитного договору не призвели до зміни зобов`язання, забезпеченого порукою, та відповідно не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Скаржник вказує, що згідно п.1.2 договору поруки поручитель прийняв на себе зобов`язання за кредитним договором, в тому числі і по підвищеній відсотковій ставці в розмірі 18% річних за неправомірне користування кредитними коштами, що в свою чергу не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості з поручителя з підстав застосування підвищеної відсоткової ставки без згоди самого поручителя.

Щодо права банку на збільшення процентної ставки на 1 процентний пункт, яке встановлено договором про внесення змін від 24.04.2014, скаржник зазначає, що даний розмір банк мав право застосувати виключно до базової процентної ставки і що він не перевищує підвищеного розміру процентної ставки, встановленого договором, а саме 18%.

При цьому, банк фактично не застосував зазначену процентну ставку, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, листом від 04.07.2014 поручитель повідомив банк, що він ознайомлений з умовами договорів про внесення змін до кредитного договору №20-3530/2-1 від 19.12.2011, укладених на дату надання цього листа, не заперечує проти їх укладення та підтверджує свої зобов`язання за договором поруки №20-3604/3-3 від 22.12.2011.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.08.2015 у зв`язку з перебуванням судді Мележик Н.І. на лікарняному призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №921/1373/14-г/8, за результатами якого доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 касаційну скаргу у справі №921/1373/14-г/8 прийнято до провадження.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Мрія Агрохолдинг" вважає її необгрунтованою, та просить суд відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін. Відповідач-7 зазначає, що змінами до кредитного договору збільшено обсяг відповідальності поручителя, а згідно п.п.5.2, 5.6 договору поруки збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

ТОВ "Мрія Агрохолдинг" надало суду заперечення на касаційну скаргу, в яких стверджує, що позивач подав суду документ, який за підозрою відповідача 7 є підробленим, оскільки у архівах ТОВ "Мрія Агрохолдинг" відсутній наданий позивачем лист від 04.07.2014 та його не зареєстровано в журналах вихідної кореспонденції, а колишній директор ТОВ "Мрія Агрохолдинг" ОСОБА_8 заперечує підписання вказаного листа.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 розгляд касаційної скарги відкладено та продовжено строк її розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України клопотання ТОВ "Мрія Агрохолдинг" від 28.09.2015 про відкладення розгляду справи відхилила. Розгляд касаційної скарги у цій справі відкладався двічі в межах максимальних передбачених ГПК України процесуальних строків.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-7, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2011 між банком - позивачем та відповідачами 1-6 як позичальниками укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №20-3530/2-1.