ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 908/6025/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року
у справі № 908/6025/14
господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Марін"
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
про стягнення 190 421,31 грн.
за участю представників
позивача не з'явився
відповідача Харитонова М.І.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Марін" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 190421,31 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 42/1127 від 21.08.2010 в частині здійснення розрахунків за надані позивачем послуги.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року у справі №908/6025/14 (суддя Ніколаєнко Р.А.) в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року (судді Горбачова Л.П., Істоміна О.А., Тарасова І.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року у справі №908/6025/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Марін" 190 421,31 грн. заборгованості за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 42/1127 від 21 серпня 2010 року та вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року у справі №908/6025/14 залишити без мін.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 серпня 2010 року між ТОВ "Іст Марін" та ВАТ "Енергомашспецсталь" було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 42/1127, відповідно до умов якого (з урахуванням змін внесених Додатками №1 та №2) Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання з організації перевезень імпортних, експортних, транзитних вантажів залізничним, морським, автомобільним транспортом, перевалку вантажів відповідача в морських портах, транспортно-експедиторському обслуговуванню (ТЕО), оформленню коносаментів та інших документів, виконанню інших робіт та послуг за взаємним погодженням, в межах України, а також за межами України, якщо таке перевезення є частиною мультимодального перевезення вантажу з пункту в межах України до пункту за її межами, або в зворотному напрямку. (а.с. 12-24)
Згідно п. 1.2. договору, вартість робіт та послуг, номенклатура вантажів, об'єми, напрямки, пункти відправлення та призначення, пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший та терміни перевезень погоджуються сторонами додатково.
За умовами п.2.1.2 Договору Замовник, зокрема, зобов'язався виплачувати Виконавцю усі передбачені цим Договором суми без будь-яких відрахувань та затримок у рахунок можливих претензій та заліків та виплачувати Виконавцю окрему компенсацію за заздалегідь погоджені обґрунтовані витрати на додаткові роботи, пов'язані із виконанням умов цього Договору: переговори з офіційними органами, страховими товариствами, підготовка документів, сертифікатів, рекламацій, тощо.
Крім того, відповідно до п.2.2.1 договору сторони дійшли згоди, що Виконавець має право залучати до виконання своїх обов'язків за цим договором третіх осіб, за дії яких відповідає, як за свої власні; виставляти рахунки Замовнику для покриття витрат, що виникають під час надання послуг, що є предметом цього договору, з урахуванням своєї винагороди.
Сервисы для юристов