ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2014 року Справа № 910/6869/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Руденко О.В. дов. від 13.12.2013р. від відповідача:Тітов Д.В. дов. від 10.04.2014р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної телекомпанії Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р.у справі№ 910/6869/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі"доНаціональної телекомпанії Українипростягнення 171 779,51 грн. збитків.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 171 779,51 грн. збитків.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 171 779,51 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2009р. рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. (суддя Ващенко Т.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення місцевого суду обґрунтовано приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, статей 22, 803 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення тих обставин, що оскільки умовами договору передбачено обов'язок відповідача здійснювати ремонт автомобілів, що орендуються внаслідок ДТП з вини водія, а позивачем вимога про виконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування збитків не пред'являлась, суд І інстанції на підставі ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що строк сплати грошових коштів в розмірі 171 779,51 грн. не настав, і відповідно відмовив у позові про стягнення збитків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд посилаючись на вимоги статті 22, 803 Цивільного кодексу України т а статтю 225 Господарського кодексу України визнав наявними підстави для стягнення з відповідача 171779,51 грн. збитків, завданих з вини працівника відповідача. При цьому зазначивши, що оскільки заявлена сума збитків є саме відповідальністю відповідача, апеляційна інстанція визнала помилковим висновок місцевого суду щодо обов'язку пред'явлення вимоги про відшкодування завданих збитків позивачу.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 530, 610, 803 Цивільного кодексу України. Відповідач наголошує на тому, що жодних вимог про ремонт автомобіля з боку позивача на адресу відповідача не надходило, а позивачем не надано доказів наявності таких вимог. Також зауважує на тому, що апеляційна інстанція не врахувала положення частини 3 статті 623 та частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України та невірно визначила розмір матеріального збитку, встановленого автотоварознавчою експертизою від 14.04.2010р. Оскільки відповідач є бюджетною неприбутковою організацією та має спеціальний порядок фінансування, сторони в договорі визначили порядок ремонту автомобілів, що орендуються внаслідок ДТП з вини водія.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Предмет спору у даній справі становить вимога про відшкодування збитків у розмірі 171 779,51 грн., заподіяних внаслідок пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.04.2010р. між ТОВ "Пан-Таксі" (орендодавець) та Національною телекомпанією України (орендар) укладено договір № 232-47 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування легкові автомобілі без водіїв, що визначені у додатку № 1 до цього договору, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Строк користування автомобілями, що орендуються, з 01.04.2010р. до 26.05.2010р. (пункт 4.1. договору).
На виконання договору позивач за актом приймання-передачі від 01.04.2010р. передав відповідачеві легкові автомобілі, у тому числі автомобіль марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
07.04.2010р. водій Національної телекомпанії України ОСОБА_6 під час керування автомобілем марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, спричинив дві дорожньо-транспортні пригоди, у результаті яких вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановами Дніпровського районного суду міста Києва від 07.05.2010р. у справі № 3-2268, від 14.05.2010р. у справі № 3-4035 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та встановлено, що дорожньо-транспортні пригоди сталися в результаті порушення вказаною особою пунктів 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху.
Відповідно до висновку від 18.04.2010р. № 1442 автотоварознавчого дослідження, складеного Бюро експертиз та оцінки майна "Бюмекс", матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті його пошкодження при ДТП, становить 171 779,51 грн.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд неправомірно прийняв у якості доказів визначення вартості збитків висновок автотоварознавчої експертизи, проведеної 14.04.2010р. ТОВ "Бюро експертиз і оцінки майна "Бюмекс" не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні у справі докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судами І та апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів з'ясовано, що внаслідок пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, наданого відповідачу за договором від 01.04.2010р. № 232-47, позивачу були завдані збитки на загальну суму 171 779,51 грн.
Також судами встановлено, що відповідачем ремонт зазначеного автомобіля не здійснювався.
Касаційна інстанція погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Сервисы для юристов