Постанова ВГСУ від 29.09.2014 року у справі №34/321

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року Справа № 34/321

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р.,суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 у справі№ 34/321 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проПублічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайран" стягнення 30 441 677,31 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Атаманюк Т.О., дов. № 458 від 20.12.2013

- відповідача: Вяльченко Д.В., дов. б/н від 28.08.2013

- треті особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.09.2010 у справі №34/321, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Гамма" недиверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 у сумі 30 441 677,31 грн, з яких 23 364 626,99 грн заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн пені, 213 109,20 грн - 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 були скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010 у справі №34/321, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі №34/321 (у складі головуючого судді Гулевець О.В., суддів Пригонової А.Б., Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 (у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.), позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Гамма" недиверсифікованого виду закритого типу, заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 у сумі 30 441 677,31 грн, з яких 23 364 626,99 грн заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн пені, 213 109,20 грн - 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 517 Цивільного кодексу України, ст.ст.4-3, 33, 34, 36, 43 ГПК України, ч. 2 ст. 258, 517 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 1.30 ст. 1, п.п. 22.1, 22.4-22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 у справі № 34/321, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач та треті особи не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

У судовому засіданні 29.09.2014 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання іншого представника.

Колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки у судовому засіданні бере участь повноважний представник ТОВ "АТП "Максімус".

У судовому засіданні 29.09.2014 представник позивача заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити оскаржувані судові без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між ТОВ "АТП "Максімус" (як позичальником) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (як кредитором) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007.

Відповідно до умов кредитного договору банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10 400 000 грн на умовах передбачених цим договором (п. 1.1) зі строком повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.02.2010 або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплати відсотків у визначених договором випадках (п.1.2), а позичальник зобов'язався використати кредитні кошти за цільовим призначенням і у встановлений строк повернути отримані кошти, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за управління кредитом у встановленому розмірі, а також виконувати інші зобов'язання передбачені кредитним договором.

Згідно із п. 2.1 кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених даним договором, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з відповідних рахунків банку на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

Сторони домовились, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмір 18% річних (п. 2.2 кредитного договору).

13.03.2007 між банком та ТОВ "АТП "Максімус" був укладений договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до якого п. 1.3 викладено в наступній редакції: "кредит надається із наступним цільовим призначення: виробничі потреби, а саме: розрахунки з постачальниками, сплата послуг та інші виробничі потреби".

10.07.2007 між банком та ТОВ "АТП "Максімус" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого ліміт кредитної лінії збільшено до 23 400 000 грн, а також позичальник зобов'язався протягом 3 робочих днів сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 1000 грн за збільшення ліміту кредитної лінії.

22.01.2008 між банком та ТОВ "АТП "Максімус" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була зменшена до 15% річних.

27.11.2008 між банком та ТОВ "АТП "Максімус" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 16% річних.

30.12.2008 між банком та ТОВ "АТП "Максімус" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого встановлено, що відсотки нараховані в грудні 2008 року за період з 27.11.2008 до 31.12.2008 сплачуються позичальником не пізніше 31.01.2008.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ "АТП "Максімус" (як заставодавцем) та банком (заставодержателем) 23.02.2007 укладено договір застави майна № 15-94/17-1319/07 з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 12.04.2007, від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008, а також договір застави майна № 15-94/17-1684/07, з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008.

В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "АТП "Максімус" зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 11.11.2009 банком було направлено на адресу позичальника вимогу №17-30/092 від 04.11.2009 про повернення протягом 10 днів з моменту одержання даної вимоги всіх отриманих сум кредиту, сплату процентів за користування кредитом та сплату суми комісійних винагород, передбачених кредитним договором. Вимога банку була залишена без відповіді, повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту здійснено не було.