ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2016 року Справа № 910/29184/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановувід 11.04.2016
Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 910/29184/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" допублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провнесення змін до договору,
за участю представників сторін:
позивача - Замкова М.О. дов. від 30.12.2015 р.,
відповідача - Громницький Ю.П. дов. від 13.05.2014 р.,
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 08.06.2016 р. була оголошена перерва в засіданні.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. (суддя - Босий В.П.) позов ПАТ "Дніпрогаз" задоволено частково. Внесено зміни до договору №13-118-ВТВ від 04.01.2013 р., укладеного між ПАТ "Дніпрогаз" та викладено в новій редакції: п. 6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків", а саме "Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між Продавцем і Покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 31.12.2017 р." 3. В іншій частині в задоволення позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" судовий збір у розмірі 609 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. (судді - Суховий В.Г., Мальченко А.О., Жук Г.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (позивач) було укладено договір № 13-118-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (договір). До договору сторонами неодноразово вносились зміни, шляхом підписання додаткових угод.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10) за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ (газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Згідно з п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 11) продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 47 693,928 тис. кум. м., в тому числі: - у 2013 році - 8 366,225 тис. куб. м.; - у 2014 році - 16 634,619 тис. куб. м.; - у 2015 році - до 22 693,084 тис. куб. м. Ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕ (п. 5.1 договору). Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 16) сторони погодили, що до сплати ціна за 1 000 куб. м. газу - 7 013,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 402,60 грн., всього з ПДВ - 8 415,60 грн.
Згідно п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.
Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем.
У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.
Додатковою угодою № 10 від 22.12.2014 р. викладено статтю 11 "Строк дії договору" в наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 р., і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення."
Листом № 6094/17-3 від 05.08.2015 р. позивач звернувся до відповідача із пропозицією внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, до якого було додано проект додаткової угоди про внесення змін до п. 6.1 та 11 договору. Однак, відповідач відповідні не надав, додаткову угоду не підписав.
Позивач вказував на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України необґрунтовано значно обмежило обсяг ВТВ та Втр природного газу для позивача всупереч положенням Методик. Виконання договору на діючих умовах порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Зменшення цінності отриманого позивачем за договором обумовлена прийняттям органами державної влади обов'язкових для позивача актів, що безпосередньо впливають на виконання умов договору та призвели до виникнення невиправданих витрат виробництва, зниження обґрунтованого прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо - господарської діяльності, що підтверджується даними фінансового стану позивача. Як наслідок, у позивача виник дефіцит коштів для розрахунку з відповідачем за природний газ для потреб ВТВ та Втр, оскільки до тарифу, за рахунок якого компенсується вартість придбаного газу, закладені суми ВТВ та Втр, які значно менші від розрахованих відповідно до Методик.
Позивач вказував, що у разі невнесення змін до договору в частині строків остаточних розрахунків, позивач з об'єктивних причин не зможе вчасно виконати умови договору щодо проведення остаточних розрахунків та нестиме відповідальність відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Судами було зазначено, що встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, колишня НКРЕ) відповідно до п. 7. ч. 3 ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (втратив чинність 01.10.2015 р.) та ч.ч. 3, 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 р.
Сервисы для юристов