ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року Справа № 917/1976/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Кузьменко С.В. - дов. від 01.07.13, відповідачів, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно,
касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від11.03.14у справі№917/1976/13 Господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш"до1. Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" 2. Приватного підприємства "СПМК-9"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівПриватне акціонерне товариство "Коммунтранс"простягнення 259440 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" і Приватного підприємства "СПМК-9" 259440 грн. безпідставно набутих коштів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що ним на виконання умов договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08 була поставлена установка бітумно-емульсійна ВБУ-1М, проте її повна вартість відповідачем-1 не сплачена. В подальшому, спірний договір був розірваний за рішенням Господарського суду Донецької області від 20.11.12 у справі №5006/34/48пд/2012, яке набрало законної сили. Відтак, спірні кошти є безпідставно набутими відповідачем-1 та підлягають стягненню. Водночас, позивач вказував на те, що відповідач-2 поручився перед позивачем за сплату відповідачем-1 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 259440 грн. (договір поруки від 03.09.13, укладений між відповідачем-2 і позивачем). Позивач посилався на приписи статей 11, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.13 (суддя Безрук Т.М.) припинено провадження в частині вимог до Приватного підприємства "СПМК-9" на підставі пункту 11 статі 80 Господарського процесуального кодексу України. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з того, що зобов'язання зі сплати вартості поставленого товару виникло у відповідача-1 за договором поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08, а відтак відсутні підстави для стягнення спірних коштів як безпідставно набутих.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.14 (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Плужник О.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" 259440 грн. У позові до Приватного підприємства "СПМК-9" відмовлено. Апеляційний господарський суд установив, що відповідач-1 безпідставно утримує спірні кошти, а тому він повинен їх повернути з огляду на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому апеляційна інстанція виходила з того, що правова підстава для утримання відповідачем-1 спірних грошових коштів відпала, оскільки договір №01/08/ВБУ від 17.01.08 був розірваний.
Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 628, 653, 1212 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство вказує на те, що спірні кошти не є безпідставно утримуваними коштами та не підлягають поверненню на підставі приписів 1212 Цивільного кодексу України.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Від відповідача-2 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.01.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" - продавцем та Акціонерним товариством закритого типу "Торговий дом Астрон" - покупцем був укладений договір поставки №01/08/ВБУ. За умовами цього договору продавець зобов'язався: надати послуги з прив'язки, монтажу, доставки, навчання персоналу, виготовити і поставити бітумно-емульсійну установку ВБУ-1М (експортна назва - УВБ-14) у відповідності до специфікації №1, провести шеф-монтаж, навчання персоналу, який буде використовувати установку, екзамен на право працювати на установці та обслуговуючого персоналу із ряду працівників покупця, провести запуск бітумно-емульсійної та лабораторної установки ВБУ-1М, дати рекомендації з виготовлення емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 (розробити базові рецепти для цих бітумних емульсій та передати їх у використання покупця), а покупець, в свою чергу, прийняти і оплатити вартість бітумно-емульсійної установки ВБУ-1М (експортна назва - УВБ-14) та вартість послуг з прив'язки, монтажу, доставки, навчання персоналу. Згідно з пунктом 3.2 договору загальна вартість договору складає 678 600 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються в такому порядку: 67860 грн. упродовж 7 банківських днів з моменту підписання цього договору; 339300 грн. - 100% готовність до відправки установки на заводі-виробника; 271440 грн. за завершенням шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці упродовж 7 банківських днів (пункт 3.3 договору поставки). Специфікацією №1 від 17.01.08 сторони узгодили, що вартість установки бітумної - емульсійної ВБУ-1М (УВБ-14) становить 666600 грн. (з ПДВ); вартість прив'язки, шеф-монтажу установки ВБУ-1М, навчання персоналу покупця, відряджувальні видатки спеціалістів продавця складають 12000 грн. (з ПДВ). Загальна вартість договору складає 678600 грн. Апеляційний господарський суд в процесі розгляду спору установив, що відповідач-1 на виконання спірного договору перерахував частково позивачу кошти за бітумно-емульсійну установку ВБУ-1М. Залишок несплаченої вартості установки склав 259440 грн. Установив суд і те, що позивач за накладною №21 від 26.03.08 відвантажив відповідачу-1 установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М. В подальшому, 15.04.08 ця установка була продана відповідачем-1 Приватному акціонерному товариству "Коммунтранс" за договором купівлі-продажу №361/1-73/7 від 27.11.07. Суд апеляційної інстанції також установив, з підтвердженням матеріалами справи, що у зв'язку з порушенням позивачем умов договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08 (реалізацією установки ПАТ "Коммунтранс") і неможливістю подальшого виконання договору, цей договір був розірваний рішенням Господарського суду Донецької області від 20.11.12 (яке набрало законної сили). Отже, як установив суд апеляційної інстанції в процесі розгляду спору і це підтверджено матеріалами справи, залишок несплаченої вартості бітумно-емульсійної установки у розмірі 259440 грн. неправомірно і безпідставно утримується відповідачем-1, оскільки спірний договір поставки був розірваний. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" про стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" і Приватного підприємства "СПМК-9" 259440 грн. безпідставно набутих коштів. Як на підставу позову позивач посилався на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України та вказував на те, що підстава для утримування спірних коштів відпала, оскільки договір поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08 був розірваний в судовому порядку. Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення спірної суми як безпідставно утримуваної. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Зі змісту наведеної норми убачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. Під відсутністю правової підстави розуміється також і ситуація, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що позивач на виконання умов договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08 поставив відповідачу-1 бітумно-емульсійну установку. Між тим, відповідач-1 сплатив частину вартості вказаної установки. Залишок несплаченої відповідачем-1 вартості поставленого за спірним договором товару склав 259440 грн. Установив суд апеляційної інстанції і те, з підтвердженням матеріалами справи, що договір поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08 був розірваний за рішенням Господарського суду Донецької області від 20.11.12 (яке набрало законної сили). Отже, як установив апеляційний господарський суд, відповідач безпідставно утримує 259440 грн. залишку несплаченої позивачу вартості поставленого товару. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом був установлений факт утримання відповідачем коштів за отримане обладнання за договором поставки №01/08/ВБУ від 17.01.08; що цей договір був розірваний в судовому порядку (тобто правова підстава відпала), то висновок суду про безпідставне утримання відповідачем спірних коштів колегією суддів визнається обґрунтованим. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються викладеним. Отже, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права до встановлених обставин справи, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.
В частині відмови у позові до відповідача-2 постанова у справі скаржником не оскаржувалася, а тому судом касаційної інстанції не переглядалася.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.14 у справі №917/1976/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Сервисы для юристов