ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року Справа № 913/2935/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.03.2014у справі № 913/2935/13 господарського суду Луганської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Українидокомунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Ровенькитеплокомуненерго"простягнення 1 861 805, 63 грн.за участю представників сторін:
від позивача:Вознюк Є.В., дов. від 22.03.2013
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулося до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Ровенькитеплокомуненерго" про стягнення 1 861 805, 63 грн., з яких 1 656 209, 00 грн. - сума основного боргу, 6 514, 72 грн. - сума інфляційних втрат, 41 355, 95 грн. - сума трьох відсотків річних, 157 725,96 грн. - сума пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2343/11 від 30.09.2011 щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого позивачем природного газу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2013 (суддя Шеліхіна Р.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Ровенькитеплокомуненерго" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму боргу у розмірі 1 656 209, 00 грн., пеню в сумі 78 862,98 грн., інфляційні нарахування в сумі 6514, 72 грн., три відсотки річних в сумі 41 355, 95 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 37 236, 11 грн. В решті вимог відмовлено.
Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог. При цьому, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшив нарахований позивачем розмір пені до 50%, врахувавши статус відповідача по наданню населенню послуг з теплопостачання, значний розмір стягнутої суми боргу, надані відповідачем докази важкого фінансового стану підприємства, відсутності майна у власності останнього, відповідного фінансування з місцевого бюджету та сплати відповідачем частини боргу за поставлений газ.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2014 (колегія суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий, Чернота Л.Ф., Шевкова Т.А.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2013 скасовано в частині стягнення інфляційних та 3% річних та прийнято в скасованій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Ровенькитеплокомуненерго" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 288,30грн. три відсотки річних, 1 646,30грн. інфляційних втрат та 35 560,13 грн. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2013 залишено без змін.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних є невірним, вказані суми є завищеними, у зв'язку з чим суд, керуючись ст. 625 ЦК України і п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних та задовольнив позовні вимоги про стягнення вказаних сум частково.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 78 862, 98 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити повністю, а також скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 4868,42 грн. і трьох відсотків річних в сумі 67, 65 грн. та залишити в силі рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а в іншій частині рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та комунальним підприємством "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Ровенькитеплокомуненерго" (покупець, відповідач) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2343/11, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець - прийняти та оплатити вартість одержаного газу.
Відповідно до п. 11.1. договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору, а саме: №1 від 11.10.2011, №2 від 01.08.2012 та №3 від 30.11.2012 щодо обсягів постачання газу, його ціни, тощо.
На виконання умов зазначеного договору протягом жовтня - грудня 2012 року за актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012, 25.12.2012 та 31.12.2012 позивач передав, а відповідач прийняв 1889, 206 тис.м3 природного газу на загальну суму 2 473 348, 49 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За наявності у відповідача заборгованості за Договором позивач має право зарахувати кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ, поставлений за Договором в минулі періоди, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач здійснював розрахунки за прийнятий природний газ із порушенням строків, встановлених п.6.1. договору, та оплатив одержаний природний газ лише частково на суму 817 139, 49 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем залишився несплаченим борг у сумі 1656209 грн., що відповідачем не заперечується. При цьому, доказів сплати відповідачем позивачу зазначеної суми боргу в добровільному порядку матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 656 209,00 грн. основного боргу є доведеними та обґрунтованими та правильно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в зазначеному розмірі.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що у разі невиконання відповідачем умов п.6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по оплаті поставленого природного газу позивачем на підставі п. 7.2. договору нарахована пеня в сумі 157725,96 грн. за період з 16.11.2012 по 14.07.2013.
Сервисы для юристов