ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2015 року Справа № 910/17044/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Іванової Л.Б., Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Трейдсервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 рокута на рішеннягосподарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі№ 910/17044/14 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Трейдсервіс"доАграрного фондупровизнання форвардного біржового контракту частково недійсним
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі №910/17044/14 (суддя Сташків Р.Б.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року у справі №910/17044/14 (судді: Коротун О.М., Гаврилюк О.М., Сулім В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Трейдсервіс" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17044/14 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами невідповідність оспорюваних пунктів контракту нормам чинного законодавства України.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне підприємство "Трейдсервіс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі №910/17044/14 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2013 між ПП "Трейдсервіс" (продавець) та Аграрним фондом (покупець) укладено форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна № 216 Ф, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строк до 01.10.2013 у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010 (далі - товар) у кількості 1000,000 тонн, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. (п.п.1.1, 1.2, 1.3. Контракту).
Ціна контракту 1 909 000 грн., у тому числі ПДВ 318166,67 грн. з подальшим коригуванням шляхом укладання додаткових угод. (п.1.5. Контракту).
Пунктом 1.6 контракту встановлена формула визначення ціни за одиницю товару, за якою: "Ціна за одиницю товару (тонну) (Цт) на базисі поставки:
Цф - Вк = Цт, де:
Цф - середньозважена ціна рівноваги, (фіксиигу), що склалася протягом остзинік трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертяфїкованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки;
Вк - вартість користування коштами (авансовим платежем), визначена Національним банком України.
Вартість користування коштами (авансовим платежем) (Вк) для окремих об'єктів державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період становить:
- за одиницю товару - 129,81 гривень;
- за Контрактом - 129810,00 гривень". .
Пунктом 7.2 контракту передбачено, що за невиконання позивачем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсним пункту 1.6 розділу 1 "Предмет контракту" у частині визначення вартості користування коштами (авансовим платежем), та пункту 7.2 розділу 7 "Відповідальність сторін" форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна від 18.02.2013 № 216 Ф, укладеного між ПП "Трейдсервіс" та Аграрним фондом . Позовні вимоги мотивовані невідповідністю вказаних пунктів статті 61 Конституції України, пункту 1.6 Форми форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна (затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.02.2008 №77) та пункту 12.4 статті 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Сервисы для юристов