Постанова ВГСУ від 29.04.2014 року у справі №910/9021/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 910/9021/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу Компанії Вілкокс Венчерз Лтд на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 23 серпня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 рокуу справі№ 910/9021/13господарського судуміста Києва за позовомКомпанії Вілкокс Венчерз Лтд до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Інфо", 2. Балмор Інвест Лімітед, 3. Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києвітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів за участю представників: від позивача: Москаленко І.О.,від відповідача-1: Тугай В.С.

ВСТАНОВИВ:

Компанія Вілкокс Венчерз Лтд звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Медіа Інфо", Балмор Інвест Лімітед, Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Медіа Інфо", що оформлені протоколом № 4/04/2013 від 18.04.2013; визнання недійсними змін до установчих документів (статуту) та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, державна реєстрація яких проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Тоцькою Л.М. 19.04.2013 за номером 10681050009029232; зобов`язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного державного реєстру про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Медіа Інфо"; визнання права власності компанії Вілкокс Венчерз Лтд на частку статутного капіталу ТОВ "Медіа Інфо" у розмірі 99%; визнання відсутнім права власності компанії Балмор Інвест Лімітед на частку статутного капіталу у розмірі 95%.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.04.2013 позивачем отримано витяг з ЄДРЮОФОП, згідно якого станом на вказану дату до переліку засновників ТОВ "Медіа Інфо" віднесено компанію Вілкокс Венчерз Лтд з розміром внеску - 50, 00грн. та компанію Балмор Інвест Лімітед з розміром внеску до статутного фонду - 950,00грн.

Позивач вказує на те, що в дійсності він не продавав та будь-яким іншим чином не відчужував на користь компанії Балмор Інвест Лімітед будь-яку частину належної йому частки в статутному фонді товариства, а також не приймав участі особисто або через свого представника в загальних зборах товариства, на яких прийнято рішення про внесення змін до статуту. Відмічає, що рішення, складене від імені позивача, про продаж частки в статутному фонді ТОВ "Медіа Інфо" в розмірі 94%, а також відповідна довіреність на представництво його інтересів на спірних загальних зборах товариства підписано не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням її підпису.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2013 (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 (судді: Сулім В.В. - головуючий, Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що оспорювані загальні збори відбулися за наявності обох учасників, порушень при їх проведенні судами не встановлено.

Компанія Вілкокс Венчерз Лтд не погодилася із прийнятими рішеннями та звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх повністю, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та доповнень до них.

Зокрема, в касаційній скарзі вказано, що в порушення вимог ст.ст. 34, 43, 36 ГПК України судом визнано неналежними доказами фальсифікації підпису представника ОСОБА_9 її власноруч подану заяву, три висновки почеркознавчих експертиз. Суду надано заяву ОСОБА_9 від 12.06.2013, нотаріально посвідчену та апостильовану, про те, що жодних довіреностей на ім'я вказаної особи вона не виписувала. Суду надано декілька доказів, що на момент видачі довіреності на ім'я ОСОБА_12 - 15.03.2013 ОСОБА_9 не перебувала у місці видачі довіреності (у Лондоні), а перебувала на своєму робочому місці на Кіпрі, а саме: заяву ОСОБА_9 від 12.06.2013, лист компанії Дж. МікелідоуЕл.Ел.Сі від 06.06.2013, копію довіреності на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_14, видану у м. Нікосія, чим підтверджується, що на момент складання довіреності ОСОБА_9 перебувала на Кіпрі; довідку з ії місця роботи StratusAssociatesLimited в особі директора Стефаноса Джергидеса від 13.06.2013.

З приводу порушення корпоративних прав позивач в касаційній скарзі вказує на те, що не врахований судами той факт, що у матеріалах справи не міститься доказів направлення позивачу, як юридичній особі повідомлення про проведення загальних зборів у передбаченому ст.63 Закону України "Про господарські товариства" порядку з надісланням позивачу, як юридичній особі, за адресою місцезнаходження його органу управління, відповідного порядку денного проведення зборів, що дозволило б керівному органу позивача попередньо познайомитися з матеріалами, які готуються для проведення зборів та встановити обставини підроблення підпису представника позивача, неналежність представництва його інтересів громадянином США ОСОБА_12 та забезпечити перебування на зборах засновників ТОВ "Медіа-Інфо" належного представника Компанії Вілкокс Венчерз Лтд. Судом першої інстанції не дано оцінки тому, що порушуючи вимоги закону ОСОБА_5 відступив згідно оспорюваного протоколу зборів засновників свою частку статутного капіталу ТОВ "Медіа Інфо" на користь Балмор Інвест Лімітед в розмірі 1%, незважаючи на належне співзасновнику відповідача-1 переважне право на її купівлю без відповідного попередження юридичної особи про намір продажу частки.

Касаційна скарга вказує, що суд неправильно витлумачив та застосував положення статей 13, 25, 26, 34 "Про міжнародне приватне право" , статтю 5 Гаазької Конвенції від 05.10.1961, зазначивши те, що на території України порядок та умови виконання на території України наданих спірною довіреністю повноважень регулюється виключно законодавством України, в той час як Україною було ратифіковано угоду про приєднання до Гаазької конвенції за виключенням певних статей, внаслідок чого для дії доручення, виданого у Великобританії та на Кіпрі збереглися вимоги щодо його апостилювання, що виключає правомірність використання 18.04.2013 спірного доручення ОСОБА_12 без його апостилювання на території України, як для обґрунтування його повноважень представника позивача на зборах засновників, так при укладенні договору купівлі-продажу від 18.04.2013 частки в статутному капіталі відповідача-1. Крім того, здійснюючи оцінку доказів в цій частині суд сам собі суперечить, оскільки звертає увагу на те, що в подальшому 19.04.2013 спірна довіреність все-таки була посвідчена апостилем у Великобританії, тобто на наступний день після проведення зборів засновників. Отже, суд погоджується, що довіреність була приведена у відповідність до діючого в Україні законодавства наступного дня після проведення зборів, але приходить до хибного висновку, що рішення на загальних зборах 18.04.2013 були прийняті ОСОБА_12, як уповноваженим представником позивача.

В касаційній скарзі вказано, що за ст.34 Закону України "Про міжнародне приватне право" порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність. Згідно права Англії факт підроблення довіреності вже встановлений судом і далі не оскаржується, вважається преюдицією. На підтвердження цього факту суду надано копію рішення Високого суду правосуддя Англії та Уельсу Колегії Королівської Лави за номером (2013) ЕНС 3876 (QВ), оголошеного суддею Тернером 09.12.2013.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи позивача про те, що ОСОБА_12, якому видавалась спірна довіреність, будучи власником компаній-засновників Компанії "Балмор Інвест Лімітед", не мав права всупереч приписам ст.238 ЦК України вчиняти правочин з відчуження частки у статному капіталі Товариства на користь вказаної Компанії, оскільки позивачем належним чином не доведено того, що ОСОБА_12 був власником відповідних компаній ("Інвест Інфо Ван Лімітед", "Івест Рейтінг Ту Лімітел", "Інвест Медіа Срі Лімітед", "Інвест Кріейтів фор Лімітед", "Інвест Ектів Файв Лімітед") на момент проведення оспорюваних загальних зборів та укладення відповідного договору купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства (18.04.2013). При розгляді апеляційної скарги суду було надано копію рішення Високого суду правосуддя Англії та Уельсу Колегії Королівської Лави за номером [2013] ЕНС 3876 (QB), оголошеного суддею Тернером 09.12.13, яким чітко встановлено, що саме пан ОСОБА_12 був контролюючим мозком КРЕДІТ ІНВЕСТБАНК Плс", який є володільцем ТОВ "Факторингова компанія "Фінанс груп", що у подальшому стало єдиним учасником ТОВ "Телерадіосвіт". Тобто, є міжнародне документальне підтвердження факту використання паном ОСОБА_12 довіреності від Вілкокс Венчерз ЛТД у особистих інтересах, усупереч інтересів довірителя, у порушення ст.238 ЦК України.

Договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Медіа інфо" від 19.04.2013. вчинений на підставі недійсної довіреності і без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Вартість продажу каналу TVi відповідно до договору купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "Медіа інфо" від 19.04.2013 склав 940, 00 грн. Така вартість продажу телевізійного каналу явно свідчить про фіктивність правочину. Ці грошові кошти до сих пір не були сплачені. Оскільки представник Вілкокс Вепчерз ЛТД пан ОСОБА_12 і покупець за договором купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Медіа інфо" від 19.04.2013 (компанія Балмор, чий власник також пан ОСОБА_12) є фактично однією особою, то правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, і повинен бути визнаний судом недійсним.

Представник, що діє на підставі підробленої та недійсної довіреності не має права реалізувати будь-які права щодо волевиявлення позицій юридичної особи. Відсутність уповноваженого представника позивача на загальних зборах призводить до відсутності кворуму та відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Касаційна скарга наполягає на тому, що судом безпідставно було відмовлено у прийнятті заяви про доповнення позовних вимог, поданої в порядку статті 22 ГПК України, оскільки первісні вимоги та вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав між позивачем та відповідачем-2 є пов'язаними між собою підставою виникнення (виникли внаслідок підробки підпису представника позивача ОСОБА_9 на дорученні від 15.03.2013 та необхідністю подання тих самих доказів, а в такому випадку відповідно до статті 22 ГПК України та пункту 3.6 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві такі вимоги, вправі доповнити первісний позов такими взаємопов'язаними вимогами).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 24.02.2014 у зв`язку з відпусткою судді Козир Т.П. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/9021/13, за результатами якого доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 касаційну скаргу у справі № 910/9021/13 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.03.2014 у справі №910/9021/13 у зв`язку з перебуванням судді Кочерової Н.О. у відпустці та виходом з лікарняного судді Плюшка І.А. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

За заявою представника позивача здійснювалось фіксування судового процесу у справі №910/9021/13 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.04.2014 у справі №910/9021/13 у зв`язку з перебуванням судді Плюшка І.А. та судді Кочерової Н.О. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Іванова Л.Б.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.