Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №923/1758/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 рокуСправа № 923/1758/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г.,за участю представників сторін:

ТОВ "Агропромисловий комплекс "Південний" - Филика А.І.,

ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розпорядника майна ТОВ "Херсон -Екотерм" Кириченка К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.11.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі № 923/1758/15 Господарського суду Херсонської області за заявою ОСОБА_8 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.11.2016р. у справі № 923/1758/15 (суддя Пригуза П.Д.):

1.Визнано вимоги забезпеченого кредитора ОСОБА_5, (реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм", м. Херсон, ідентифікаційний код 24117882) в сумі 9 560 159,56грн., з яких: 9 557 723,56грн. вимог з основного зобов'язання, що забезпечене майном боржника, з погашенням цих вимог в позачерговому порядку за рахунок вартості майна, що є предметом забезпечення; та 2436,00грн. - судових витрат з віднесенням їх до першої черги задоволення.

2.Зобов'язано розпорядника майна Кириченка К.І. внести окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_5, що забезпечені заставою майна боржника та відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (колегія суддів: Богатир К.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Жеков В.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.11.2016р. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.11.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відхилення вимог ОСОБА_5 в сумі 9 560 159,56 грн., як забезпеченого кредитора, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Херсон-Екотерм" за загальною процедурою, визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ТОВ "Херсон-Екотерм" призначено арбітражного керуючого Кириченко К.І. тощо.

Оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ТОВ "Херсон-Екотерм" оприлюднене на сайті Вищого господарського суду України 04 листопада 2015 року.

14 грудня 2015 року гр. ОСОБА_5 звернувся до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог, які складаються з суми 9 557723,56 грн. основного боргу та 2436 грн. судового збору, пославшись на те, що він є забезпеченим кредитором ТОВ "Херсон-Екотерм" на підставі договору позики від 23.05.2014 р., укладеного ним із гр. ОСОБА_11

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2016р. крім іншого, були відхилені вимоги гр. ОСОБА_5 в сумі 9557723,56грн., зобов'язано розпорядника майна Кириченка К.І. внести окремо в реєстр вимог кредиторів вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, а саме, вимоги гр. ОСОБА_5 в сумі 4633248,04грн., а також внести в реєстр вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016р. апеляційну скаргу гр. ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.03.2016р. в частинах відхилення та визнання вимог гр. ОСОБА_5 по справі № 923/1758/15 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.03.2016 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5) скасовано; справу в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області з тих підстав, що кредиторські вимоги ОСОБА_5 в сумі 9 557 723,56 грн. судами попередніх інстанцій фактично розглянуті не були, висновки судів про необхідність включення до реєстру вимог кредиторів вимог гр. ОСОБА_5 в сумі 4 633 248,04 грн. окремо, як таких, що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки вартість предмету іпотеки є помилковими та не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов'язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Крім цього, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили п.1.4 договору іпотеки від 23.05.2014 р., відповідно до якого вартість предмету іпотеку, зазначена у цьому договорі, є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його в іпотеку.

За новим розглядом, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав вимоги забезпеченого кредитора ОСОБА_5 до боржника в сумі 9 560 159,56грн. з яких: 9 557 723,56грн. - вимог з основного зобов'язання, що забезпечене майном боржника та підлягають погашенню в позачерговому порядку за рахунок вартості майна, що є предметом забезпечення; та 2436,00 грн. - судових витрат з віднесенням їх до першої черги задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 з дотриманням тридцятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, 14 грудня 2015 року звернувся до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог, які складаються з суми 9 557723,56 грн. основного боргу та 2436 грн. судового збору, з посиланням на те, що він є забезпеченим кредитором ТОВ "Херсон-Екотерм" на підставі договору позики від 23.05.2014 р., укладеного із гр. ОСОБА_11, договору поруки від 23.05.2014 р., укладеного між гр. ОСОБА_5 та ТОВ "Херсон-Екотерм", а також договору іпотеки від 23.05.2014 р., укладеного між заявником та боржником та зареєстрованому у реєстрі за № 483.

При розгляді кредиторських вимог ОСОБА_5, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 травня 2014 року між гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_11 був укладений договір позики, за умовами якого останньому було надано безпроцентну позику в сумі 436 000 доларів США із встановленням сторонами графіку погашення позики певними частинами у строк до 23.05.2015.

Пунктом 3 зазначеного договору позики передбачено, що в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний забезпечити передачу позикодавцеві нерухоме майно: торгово-офісний центр із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання загальною площею 1973,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ТОВ "Херсон-Екотерм" на праві власності.

В забезпечення виконання гр. ОСОБА_11 своїх зобов'язань за вказаним договором позики, 23 травня 2014 року між гр. ОСОБА_5 та ТОВ "Херсон-Екотерм" був укладений договір поруки, за умовами якого товариство виступило майновим поручителем.