Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №922/644/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 922/644/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 04.05.2016у справі№ 922/644/16 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд"доХарківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика"простягнення 696 125,47 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "Суми Електробуд" Клещенко О.М.,

- Харківського ДП "Промавтоматика" № 438 Петренко О.М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд" (надалі - ТОВ "Суми Електробуд" / позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" (надалі - Харківське ДП "Промавтоматика" № 438 / відповідач) про стягнення з останнього, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, 342 157,80 грн. основної заборгованості, 336 849,67 грн. - інфляційних втрат, 17 118 грн. - 3 % річних, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору підряду № 25/07-12 від 25.07.2012, укладеного між ними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.05.2016 (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 342 157,80 грн. основної заборгованості, 336 849,67 грн. - інфляційних втрат, 17 118 грн. - 3 % річних, 10 441,88 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 (головуючий суддя Тихий П.В., судді: Пелипенко Н.М., Хачатрян В.С.) рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016 скасовано в частині стягнення 3 % річних в сумі 4 322,24 грн., втрат від інфляції в сумі 179 357,85 грн. та судового збору в сумі 2 755,62 грн.; прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Харківське ДП "Промавтоматика" № 438, не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ознайомившись з матеріалами справи та встановленими судами обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки судами першої та апеляційної інстанції, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.07.2012 між Харківським ДП "Промавтоматика" № 438 (генпідрядник) та ТОВ "Суми Електробуд" (субпідрядник) укладено договір підряду № 25/07-12 (надалі - договір), відповідно до умов якого субпідрядник в межах твердої договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами виконати комплекс робіт, передбачений додатками до цього договору, які є його невід'ємними частинами, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, прийняти та оплатити вартість належно виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами даного договору.

Як погоджено в п. 1.4. договору, обсяг, склад, вартість, порядок оплати, строки та порядок виконання робіт визначатимуться сторонами у додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 2.1. договору загальна вартість робіт, що виконуються за даним договором, складає договірна ціна, що визначається, як плата субпідряднику за виконання робіт за даним договором з урахуванням виконання субпідрядником всіх обов'язків, що покладаються на нього даним договором.

Згідно з п.п. 2.2., 2.3. договору договірна ціна робіт, що доручаються субпідряднику за умовами даного договору, узгоджується сторонами у додатках до договору. Договірна ціна робіт є твердою і може змінюватися лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до даного договору. Таке корегування може бути вчинено лише щодо вартості робіт, які не виконані та не оплачені на дату проведення корегування.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що роботи по договору вважаються належним чином виконаними субпідрядником та прийнятими генпідрядником в разі підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт в порядку, передбаченому розділом 9 договору.

Відповідно до п. 4.2.5. договору генпідрядник зобов'язується оплачувати вартість робіт у строки та розмірах, визначені умовами даного договору.

Субпідрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог договору, проектної документації, будівельних норм та правил, вимог законодавства України (п. 6.1. договору).

За змістом пункту 9.1. договору, виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені генпідрядником і субпідрядником.

Пунктом 9.7. договору визначено, що підписання акту приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

В силу п. 16.1. договору останній набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач своєчасно та належним чином виконав підрядні роботи на торгівельно-розважальному комплексі "Мануфактура" (м. Суми, вул. Харківська, 2) загальною вартістю 1 069 148,40 грн., що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт (і витратах) за формою КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, підписаними обома сторонами без зауваження.

У свою чергу, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт здійснив частково, тільки в сумі 645 420 грн., у зв'язку з чим, з урахуванням проведеного взаємозаліку заборгованостей між сторонами, в нього (відповідача) залишилася непогашеною сума в розмірі 342 157,80 грн.

Судами також з'ясовано, що 15.01.2015 та 18.08.2015 позивач звертався на адресу відповідача з претензіями сплатити заборгованість, однак дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Суми Електробуд" до Харківського ДП "Промавтоматика" № 438 про стягнення 342 157,80 грн. основної заборгованості, 336 849,67 грн. - інфляційних втрат, 17 118 грн. - 3 % річних.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи позов у повному обсязі, виходив з того, що оскільки відповідач не надав суду доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості за договором підряду № 25/07-12 від 25.07.2012, то позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 342 157,80 грн. є правомірними та обґрунтованими, як і позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 171 18 грн., а також інфляційних втрат в сумі 336 849,67 грн., з огляду на що вони і були задоволені.

У свою чергу, Харківський апеляційний господарський суд, скасовуючи частково рішення місцевого суду та задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що спірний договір підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 є неукладеним у зв'язку з непогодженням сторонами проектно-кошторисної документації, яка є істотною умовою договору будівельного підряду. Однак, судом при цьому зауважено, що оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами приймання-передачі та довідками про вартість виконаних робіт, то наявні підстави для стягнення з відповідача непогашеної заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 342 157,80 грн. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних здійснено позивачем невірно, а тому ним проведено перерахунок відповідних сум та постановлено, що стягненню з відповідача підлягають 157 491,82 грн. інфляційних втрат та 12 795,76 грн. 3 % річних.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду, викладеним в резолютивній частині оскаржуваної постанови від 08.08.2016, про часткове задоволення позову ТОВ "Суми Електробуд" та відмову у стягненні 3 % річних в сумі 4 322,24 грн. і втрат від інфляції в сумі 179 357,85 грн., відхиляючи при цьому посилання суду апеляційної інстанції на неукладеність спірного договору підряду № 25/07-12 від 25.07.2012, з огляду на таке.