Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №922/3236/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 922/3236/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.перевіривши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Навчально - дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєваpа участю представників сторін позивачаОСОБА_5 (дов. від 29.12.2016 б/н)відповідачів1)не з'явився 2)не з'явивсяна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016у справі№922/3236/16 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" до1)Державного підприємства "Навчально - дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва 2)Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет"простягнення 19750,32 грн.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути солідарно з Державного підприємства "Навчально - дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва та Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" 17810,00 грн. основного боргу, 1211,08 грн. інфляційних втрат та 729,24 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2016 (суддя Погорелова О.В. ), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 (головуючий суддя Терещенко О.І., судді Сіверін В.І., Слободін Н.М.) позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" 17810,00 грн. основного боргу, 1211,08 грн. інфляційних нарахувань та 729,24 грн. 3% річних.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" в задоволені позовних вимог, посилаючись на неналежне встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи визначено колегію у складі: Данилова М.В. - головуючий, судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 29.03.2017 представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг", Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" було укладено договір №1504-2 про виконання робіт, відповідно до умов якого, виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг") зобов'язується здійснити передпосівну обробку насіння сої, наданого замовником, протруйником та виконати супутні роботи, перелік яких визначається сторонами в специфікаціях до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти насіння після обробки та прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1 договору).

15.04.2015 між сторонами була підписана специфікація №1 до договору №1504-2, відповідно до якої на обробку було передано 137 тон сої на загальну вартість робіт 17810,00 грн.

30.04.2015 та 14.05.2015 між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 404 та №467, відповідно до яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" були виконані роботи на загальну суму 17810,00 грн., а також виставлені рахунки на оплату №75 та №77.

З матеріалів справи вбачається, що у п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору про виконання робіт сторони погодили, що вартість протруєння 1 тони насіння сої становить 130,00 грн. Загальна розрахункова вартість робіт з протруєння насіння визначається у специфікаціях до цього договору, узгоджених та підписаних обома сторонами. Остаточну вартість робіт сторони погоджують підписанням актів приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням фактичної кількості протруєного насіння та вартості тари.

У п.п. 2.5 та 2.6 договору про виконання робіт сторони передбачили, що оплата загальної вартості робіт з протруєння насіння здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування попередньої оплати в розмірі 100% визначеної в специфікаціях вартості робіт на банківський рахунок виконавця протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання рахунка-фактури виконавця. Остаточний розрахунок з урахуванням фактичної кількості протруєного насіння здійснюється сторонами не пізніше 5 (п'яти) банківських днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" зазначає про те, що Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" виконані роботи не були оплачені, внаслідок чого в останніх і утворилась заборгованість у розмірі 17810,00 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначеноо, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).