Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №910/16220/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 910/16220/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 910/16220/16 за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про виселення з орендованого майна та зобов'язання демонтувати тимчасові конструкції,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: з частини вестибюлю загальною площею 12 кв.м, що знаходиться за адресою станція метро "Лук'янівська", та зобов'язання у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішення суду законної сили демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать відповідачу та знаходяться за адресою: станція метро "Лук'янівська", загальною площею 12 кв.м, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року (судді: Калатай Н.Ф., Чорногуз М.Г., Жук Г.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, у задоволені позову відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.06.2010 року позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди № 48-У(Ор)-10, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради №917/2986 від 24.12.2009 року передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що знаходиться за адресою: станція метро "Лук'янівська", для торгівлі непродовольчими товарами та фотопослуги.

Згідно з п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена, відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальної площею 12 кв.м, згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ (ролетних конструкцій), що складає невід'ємну частину Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця.

01.06.2010 року сторонами Договору підписано акт приймання-передачі майна в оренду, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором частину вестибюлю, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", станції метро "Лук'янівська", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) Орендаря, загальної площею 12 кв.м.

Додатковими угодами № 897 від 09.08.2010 року та № 978 від 01.12.2010 року, у зв'язку з капітальним ремонтом ескалаторів на станції метро "Лук'янівська", сторони погодили припинити дію Договору з 09.08.2010 року та поновити з 29.11.2010 року.

Згідно з п. 9.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради № 917/2986 від 24.12.2009 року діє з 01.06.2010 року до 31.05.2012 року (2 роки).

Звертаючись до суду з позовом, орендодавець послався на закінчення строку дії Договору, вимагаючи зобов'язати орендаря повернути позивачу орендоване майно, в той час як відповідач, з посиланням на те, що належним орендодавцем спірного майна, яким є Київська міська ради в особі Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про відмову від Договору орендарю не повідомлялось, зазначив про те, що Договір, в силу приписів ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", був продовжений на тих саме умовах і на той саме термін, що передбачені Договором.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця про виселення орендаря з орендованого майна та зобов'язання останнього демонтувати тимчасові конструкції, що йому належать, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов про виселення орендаря з орендованого майна та зобов'язання демонтувати тимчасові конструкції, що йому належать, виходили з того, що укладений між сторонами договір оренди № 48-У(Ор)-10 від 01.06.2010 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено, а відтак, відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем спірним майном.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи, що спірне майно відноситься до комунальної власності, відносини щодо його оренди регулюються, в тому числі, і Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Частина 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом, сторони у Договорі погодили строк його дії з 01.06.2010 року до 31.05.2012 року (2 роки).