ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 607/1583/23
провадження № 51-4844 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2023 року й ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 19 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040001360, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше судимої за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2010 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, надалі направлену для відбування призначеного покарання відповідно до постанови цього ж суду від 19 червня 2012 року, якою в порядку ст. 408-2 КПК України 1960 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 78 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
Суд відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахував засудженій у строк відбування покарання строк її попереднього ув`язнення з 11 вересня 2022 року та продовжив застосований щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше 26 червня 2023 року.
Також суд у вироку розподілив процесуальні витрати, прийняв рішення про долю речових доказів та про інші заходи забезпечення кримінального провадження.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, діючи умисно, за невстановлених обставин незаконно придбала з метою подальшого збуту 56 згортків, обмотаних клейкою стрічкою різних кольорів, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 18,45205 г, що є особливо великим розміром.
Далі 11 вересня 2022 року о 14:04 ОСОБА_7 , перебуваючи на території кооперативу «Текстильник» у м. Тернополі (вул. Спортивна, 5), під час огляду місця події добровільно видала працівникам Національної поліції України вказані згортки з PVP, які вона зберігала при собі з метою збуту на території м. Тернополя шляхом їх залишення у вигляді «закладок».
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 19 липня 2023 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 307 на ч. 3 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дали неправильну оцінку доказам і дійшли помилкового висновку про те, що остання, зберігаючи психотропні речовини, мала умисел на їх збут. Як наголосив захисник, доведеність цього умислу суди обґрунтували лише тим, що виявлена у засудженої психотропна речовина була розфасована, а в мобільному телефоні містилося листування з особою, котра займається збутом. Однак, на думку захисника, суди залишили поза увагою, що ОСОБА_7 є наркозалежною і зберігала психотропні речовини саме з метою власного вживання, а жодних даних, які би свідчили про її намір збувати ці речовини сторона обвинувачення не надала.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що підстави для задоволення касаційної скарги сторони захисту відсутні, оскільки судові рішення є законними й обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Сервисы для юристов