Постанова ВГСУ від 29.02.2024 року у справі №308/5813/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа №308/5813/20

провадження № 51-5755км23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

засуджений ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисник ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 червня 2023 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020070000000022, стосовно

ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Колін Центральночешського краю, громадянина Чеської Республіки, та проживає у АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого у АДРЕСА_2 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Свої доводи прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), не перевірив доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 69 КК України, належним чином не обґрунтував свого висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції без суспільства на підставі ст. 75 КК України, більше того, зазначив в резолютивній частині ухвали про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора, однак застосував положення ст. 75 КК України.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції, змінюючи судове рішення стосовно ОСОБА_8 в частині призначення покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України, не звернув увагу на ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, часткове визнання вини обвинуваченим у суді першої інстанції та заперечення останнім фактичних обставин вчиненого злочину.

Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без реального відбування покарання.