Постанова ВГСУ від 29.02.2016 року у справі №905/2309/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Справа № 905/2309/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро"на рішенняГосподарського суду Донецької області від 22.10.2015та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015у справі№905/2309/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Геркулес"до1. Приватного підприємства "Український продукт", 2. Публічного акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро"провизнання поруки за договором поруки №190613-П від 19.06.2013 такою, що припиненаза участю представників сторінвід позивача:Ципляк П.С.від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:Смірнова Є.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Геркулес" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Український продукт" та Публічного акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" про визнання поруки за договором поруки №190613-П від 19.06.2013 такою, що припинена.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 (суддя Демідова П.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д., М'ясищев А.М. Агапов О.Л.), позовні вимоги задоволено, визнано припиненою поруку за договором поруки №190613-П від 19.06.2013, укладеним між ПАТ "Геркулес" та ПАТ "Банк кредит Дніпро".

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Банк кредит Дніпро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, в якому відмовити в позовних вимогах у повному обсязі.

ПАТ "Геркулес" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому посилається на її необґрунтованість.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 19.06.2013 між ПАТ "Банк кредит Дніпро" (банк) та ПП "Український продукт" (позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ (далі - Генеральний договір), згідно з яким банк зобов'язався на умовах цього договору та на умовах договорів про надання кредитів (траншів), які будуть укладатися в межах дії Генерального договору, здійснити кредитування позичальника в межах ліміту - 15000000,00 грн. зі строком користування кожним траншем, визначеним кредитним договором, але не більше 90 днів та з остаточним строком погашення заборгованості за кредитом 18.06.2014.

Згідно з п. 2.10 Генерального договору на його умовах та на умовах, передбачених кредитними договорами, банк надає в майбутньому позичальнику кредити. Надання кредитів здійснюється на підставі письмових заяв позичальника з обов'язковим підписанням кредитного договору в межах Генерального договору.

Сторони узгодили, що загальний порядок та умови надання кредитів, права та обов'язки сторін, санкції за невиконання зобов'язань, розрахунки за кредитами, які будуть надані в майбутньому на підставі кредитних договорів та інші умови визначаються Генеральним договором. Конкретний порядок, істотні умови надання кредитів визначаються кредитними договорами, які є невід'ємною частиною Генерального договору. Процента ставка за користування окремими кредитами встановлюється Кредитним договором за кожним окремим кредитом, є фіксованою процентною ставкою (п.п. 2.2, 2.3 Генерального договору).

У п. 2.9 Генерального договору сторони встановили можливість сплати позичальником комісії за підготовку та аналіз документів для укладання кредитного договору, але не визначили ані розмір комісії, ані строк її сплати, у зв'язку з чим, за висновком судів першої та апеляційної інстанцій, у цій частині договір є неукладеним на підставі ст.ст. 638, 640 ЦК України, ст. 181 ГК України.

Розділом 6 Генерального договору передбачена відповідальність позичальника: у вигляді пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 6.1); у вигляді пені за несвоєчасне надання (ненадання) документів, які підтверджують фінансовий стан позичальника у розмірі 0,01% від суми ліміту за кожний день прострочення (п. 6.2); у вигляді штрафу за нецільове використання кредиту в розмірі 10% від суми наданого кредиту (п. 6.3); у вигляді збільшеної на 5 процентних пунктів процентної ставки за користування кредитом у випадку несвоєчасного повернення кредиту у строки визначені Генеральним договором та кредитними договорами (п. 6.5).

У забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором 19.06.2013 між ПАТ "Банк кредит Дніпро" (банк) та ПАТ "Геркулес" (поручитель) укладено договір поруки №190613-П (далі - Договір поруки), за яким поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати солідарно за виконання позичальником зобов'язань за Генеральним договором зі всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому та за договорами про надання кредитних траншів, які будуть укладені в майбутньому в рамках Генерального договору, а саме:

- по поверненню кредиту в сумі 15000000,00 грн., зі строком повернення отриманих кредитів у строки, вказані у відповідних договорах про надання кредиту, але не пізніше 18.06.2014;

- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до п.п. 2.9, 3.4.3, 6.1 Генерального договору, розділу 6 Генерального договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та умовах, що визначені Генеральним договором та кредитними договорами.

У відповідності до п. 3.3 Договору поруки поручитель зобов'язався у разі невиконання позичальником зобов'язань за Генеральним договором та кредитним договорами погасити заборгованість у тому обсязі, на тих же умовах та в ті же терміни, що і Позичальник.

Згідно з п. 5.1 Договору поруки сторони підтвердили, що вони вичерпно ознайомлені зі змістом Генерального договору, кредитного договору.

Водночас згідно з п. 2.2.1 Договору поруки банк прийняв на себе зобов'язання письмово погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя, які вносяться в Генеральний договір та кредитні договори.

У межах Генерального договору між відповідачами укладено договори про надання кредиту (траншу) №050214 і №050214/2 від 05.02.2014 та №110214 від 11.02.2014 (далі - Кредитні договори №050214, №050214/2, №110214), за якими банк надав позичальнику кредити у сумі, відповідно, 7540000,00 грн., 2460000,00 грн. на строк до 26.02.2014 і 5000000 грн. на строк до 18.02.2014 зі встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами в розмірі 17% за період з 05.02.2014 до 11.02.2014 та 25% за період з 12.02.2014 до 26.02.2014. Сторони визначили, що відповідальність за невиконання позичальником умов цього кредитного договору встановлена Генеральним договором.

26.02.2014 між відповідачами укладено договір №260214 про зміну Генерального договору, згідно з яким встановлено комісію за управління кредитом у сумі 94530,00 грн. за Кредитними договорами №050214, №050214/2, №110214 зі строком її сплати до 30.04.2014; а також договори про зміну Кредитних договорів №050214, №050214/2, згідно з якими строк користування відповідними траншами збільшений до 15.05.2015, встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитами з 25.03.2014 у розмірі 30%, встановлений штраф за несвоєчасне повернення кредитів, наданих у межах Кредитних договорів №050214 і №050214/2, у розмірі, відповідно, 47125,00 грн. і 15375,00 грн.

Водночас 26.02.2014 між ПАТ "Банк кредит Дніпро" та ПАТ "Геркулес" укладено договір №260214 про зміну Договору поруки, яким сторони фактично доповнили обсяг відповідальності позивача штрафними санкціями, передбаченими кредитними договорами.

Крім того, 27.02.2014 відповідачі уклали договір №270214 про зміну Кредитного договору №110214, яким сторони подовжили строк користування кредитом, наданим в межах зазначеного кредитного договору, до 15.05.2014, встановили відсоткову ставку за користування кредитом з 25.03.2014 року на рівні 30%, а також встановили штраф за несвоєчасне повернення зазначеного кредиту в розмірі 31250,00 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, ПАТ "Геркулес" заявило вимоги про визнання припиненою поруки за Договором поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв'язку з внесенням за відсутності його згоди змін до Генерального договору та Кредитних договорів №050214, №050214/2, №110214 вказаними вище договорами від 26.02.2014 і від 27.02.2014, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; припинення правовідношення тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.