Постанова ВГСУ від 29.01.2015 року у справі №904/4071/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 904/4071/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційних скаргВищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 рокуу справі№ 904/4071/13господарського судуДніпропетровської області за позовомФізичною особи-підприємця ОСОБА_4доВищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет"простягнення 363 972 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:ОСОБА_5 дов. б/н від 03.10.2014 року,- відповідачів:Магела С.О. дов. №2 від 27.01.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) до Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" (далі за текстом - ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет") про стягнути 577 200, 00 грн. - заборгованості з орендної плати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року у справі № 904/4071/13 позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволено: стягнуто з ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" на користь ФОП ОСОБА_4 1 103 200, 00 грн. - заборгованості.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити ФОП ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі № 904/4071/13 апеляційну скаргу ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року у справі № 904/4071/13 скасовано, позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" на користь ФОП ОСОБА_4 524 000 грн. - заборгованості. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення 272 000, 00 грн. орендної плати, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 509, 525, 526, 537 Цивільного кодексу України.

Також, ФОП ОСОБА_4, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року змінити в частині суми заборгованості з орендної плати, а саме: задовольнити позовні вимоги в розмірі 577 200, 00 грн., аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 182 Господарського кодексу України, ст. ст. 210, 215, 220, 635, 793, 794 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 32, 43, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 15.01.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач) касаційні скарги Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийняті до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 27.01.2015 року № 03-05/97 для розгляду касаційних скарг у справі № 904/4071/13, у зв'язку з виходом із відпустки судді Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що розмір орендної плати у договорі не визначений, а тому взяв до уваги розмір, встановлений висновком судової оціночної експертизи, а саме - 79 000 грн. на місяць, що відповідно за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року з урахуванням частково сплачених сум складає 1 103 200, 00 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляд на наступне.

Апеляційним господарським судом досліджено, що 25.05.2011 року між сторонами був укладений попередній договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого сторони домовились про намір укласти договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 3 700 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 після вводу будівлі в експлуатацію, строком 15 років на передбачених попереднім договором умовах.

Положеннями п. 4.1. вказаного вище попереднього договору сторони визначили розмір орендної плати на рівні 63 000 грн.

Господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання попереднього договору, 01.06.2012 року між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" (орендар) укладений Довгостроковий договір № 2 оренди нежитлового приміщення за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування (оренду) нежитлове приміщення, загальною площею 3 226, 7 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1. вказаного вище Договору орендна плата на період дії цього Договору оренди сплачується на підставі чинного законодавства та додаткових угод.

Положеннями п. 5.1. Договором сторони погодили, що даний Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 року. Термін оренди починає обчислюватися з моменту підписання сторонами акту-прийому передачі "об'єкта оренди".

Так, позивач, звертаючись до ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" із позовом, в якому (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просить стягнути 577 200, 00 грн. - заборгованості з орендної плати, посилалась на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за довгостроковим договором № 2 від 01.06.2012 року в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за періоди: з липня 2012 року по серпень 2012 року та з вересня 2012 року по жовтень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на її користь з відповідача 1 103 200, 00 грн. заборгованості з орендної плати, місцевий господарський суд виходив з того, що розмір орендної плати у договорі не визначений, тому взяв до уваги розмір, встановлений висновком судової оціночної експертизи, а саме - 79 000 грн. на місяць, що відповідно за період з липня 2012 р. по жовтень 2013 р. з урахуванням частково сплачених сум складає саме вищезазначену суму.

Згідно ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Положеннями п. п. 1, 2 ст. 182 Господарського кодексу України передбачено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.