ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Справа № 903/689/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Гольцової Л.А.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року у справі № 903/689/13 Господарського суду Волинської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи", Львівська область, до Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг", Волинська область, про стягнення 599 853,60 грн.,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
в с т а н о в и в:
У липні 2013 року позивач ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Волиньхолдінг" про стягнення 599 853,60 грн. боргу та 17 995,60 грн. 3 % річних.
Вказував, що 11.07.11 на підставі усної домовленості за видатковими накладними №№ 566, 569, 570 здійснив поставку відповідачу товару, а саме: ароматизаторів вершків в кількості 11 тон на загальну суму 1 221 924 грн.
Посилаючись на часткову оплату відповідачем отриманого товару, позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 10.09.13, просив стягнути з відповідача 599 853,60 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2013 року (суддя Слупко В.Л.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року (колегія суддів у складі: Савченко Г.І. - головуючого, Павлюк І.Ю., Миханюк М.В.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з ПАТ "Волиньхолдінг" на користь ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" 599 853,60 грн. боргу та 11 997,07 грн. судового збору.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем господарського зобов'язання в частині повної оплати отриманого товару на підставі видаткової накладної № 566 від 11.07.11, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу.
У касаційній скарзі ПАТ "Волиньхолдінг", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 184, 185 ПК України, з урахуванням заяви про уточнення вимог касаційної скарги від 28.01.14, просить змінити постановлені у справі судові рішення в частині стягнення боргу з 599 853,60 грн. на 396 199,60 грн.
Перевіривши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 11.07.11 ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" на підставі усної домовленості здійснив поставку ПАТ "Волиньхолдінг" товару, а саме: ароматизаторів вершків в кількості 11 тон на загальну суму 1 221 924 грн. за видатковими накладними: № 566 на суму 599 853,60 грн. в т.ч. ПДВ - 99 975,60 грн.; № 569 на суму 26 660,16 грн. в т.ч. ПДВ - 4 443,36 грн.; № 570 на суму 595 410,24 грн. в т.ч. ПДВ - 99 235,04 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).
Таким чином, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
В зазначених видаткових накладних не вказано строку оплати отриманого товару, тому суди правильно виходили з того, що відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.
Судами встановлено, що відповідач 05.09.11 платіжними дорученнями № 597653 та № 597654 лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в сумі 622 070,40 грн. в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за видатковою накладною № 566 в сумі 599 853,60 грн. в т.ч. ПДВ - 99 975,60 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що вартість отриманого ним товару становить 1 018 270 грн. з яких ним сплачено 622 070,40 грн., а 203 672 грн. становить ПДВ, який позивачем безпідставно включені до вартості товару, оскільки на час поставки товару Державною податковою адміністрацією України позивачу було анульовано свідоцтво платника ПДВ, тому у нього наявний борг перед позивачем за отриманий товар лише в сумі 396 199,60 грн.
Сервисы для юристов