ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2015 року Справа № 917/131/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,
за участю представників сторін: позивача - Зуєвої О.В. дов. № 010-01/7024 від 3 вересня 2012 року та відповідача - Дробота Р.Д. дов. б/н від 2 березня 2015 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року у справі Господарського суду Полтавської області за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі до ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", третя особа - ПАТ "КрАЗ Лізинг", про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИВ:
У січні 2015 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" (далі - відповідач), третя особа - ТОВ "КрАЗ Лізинг", з позовом про стягнення кредитного боргу у розмірі 7933723 гривень 03 коп. на рахунок № 373916375 в Філії АТ "Укрексіманк" у м. Запоріжжі МФО 313979 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 075-02/833 від 1 квітня 2015 року).
Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням умов кредитного договору, на забезпечення виконання якого сторонами укладено договір поруки.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 9 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" задоволено.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 9 квітня 2015 року скасовано та постановлено нове рішення.
Позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі кредитний борг в розмірі 7933723 гривень 03 коп.
У касаційній скарзі ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 9 квітня 2015 року.
Посилається на порушення апеляційним господарським судом норм ч.ч.1, 4 ст. 559, ст. 1050 Цивільного кодексу України.
Стверджує, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогою про сплату боргу з поручителя.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третю особу повідомлено належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 травня 2008 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (кредитор) та ТОВ "КрАЗ Лізинг" (позичальник) укладено кредитний договір № 75108К7/8 із змінами і доповненнями, відповідно до умов якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 10031095 гривень 90 коп. з кінцевим терміном погашення 27 травня 2016 року, зі сплатою процентів та комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку встановленому п. п. 3.2, 3.5, 4.1 кредитного договору.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.5, 4.1, 5.1.2 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за договором.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
На забезпечення виконання ТОВ "КрАЗ Лізинг" (позичальник) умов кредитного договору 31 травня 2010 року між банком (кредитор) та ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" (поручитель) укладено договір поруки №7511Р2 із змінами і доповненнями, згідно якого поручитель зобов'язався перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (п. п. 3.1, 3.2, 4.4).
На виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахункам.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору (порушення строків оплати основного боргу, процентів, комісії за управління) банк направив позичальнику та поручителю претензії-вимоги № 075-09/2853 від 11 грудня 2014 року та № 075-09/2852 від 11 грудня 2014 року, в яких, відповідно до умов п. п. 6.1, 6.2 кредитного договору, вимагав дострокової сплати непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, а також інших платежів за кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання цієї претензії-вимоги.
Сервисы для юристов