ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2015 року Справа № 904/3200/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Полянського А.Г.,
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015у справі Господарського суду№ 904/3200/14 Дніпропетровської областіза позовомДніпродзержинської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл"про та за зустрічним позовом до провизнання укладеним договору оренди товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" Дніпродзержинської міської ради визнання протиправним та скасування рішення
в судовому засіданні взяли участь представники (за первісним позовом):
позивача:не з'явились;відповідача:Іващук П.В., дов. від 31.12.2014 № 11;
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року Дніпродзержинська міська рада (далі - Рада) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просила визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1099 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, між Радою (ЄДРПОУ 24604168) та товариством з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" (далі - Товариство) (ЄДРПОУ 35514807, вул. Арктики, 1 "В", м. Донецьк) в редакції, викладеній у позовній заяві (т. 1, а.с. 4-7). 18.09.2014 Радою було подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 1, а.с. 181), якою уточнено редакцію п. 1 проекту договору, який Рада просить визнати укладеним.
Позовні вимоги Рада, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" обґрунтувала тим, що Товариство не виконало обов'язок щодо укладення з Радою договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, площею 0,1099 га, після набуття у власність розташованого на ній нерухомого майна, та не виконало вимог рішення Ради від 29.07.2011 № 156-10/VІ "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення по матеріалах інвентаризації", яким йому було надано цю земельну ділянку в оренду та зобов'язано в тридцятиденний термін укласти відповідний договір оренди землі. Товариство проігнорувало пропозицію підписати направлений йому Радою проект договору оренди землі, у зв'язку з чим він підлягає визнанню укладеним у судовому порядку.
У червні 2014 року Товариство звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, у якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Ради від 29.07.2011 № 156-10/VI "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення по матеріалах інвентаризації" в частині, що стосується Товариства.
Зустрічні позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми ЗК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій" та Закону України "Про державний земельний кадастр" обґрунтовувало тим, що спірне рішення Ради від 29.07.2011 № 156-10/VI прийнято без розробки та затвердження належної технічної документації. Окрім того, на момент винесення спірного рішення Ради, вищевказана земельна ділянка не була сформована і зареєстрована у державному земельному кадастрі та не мала кадастрового номеру.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 (колегія суддів Татарчук В.О., Колісник І.І., Назаренко Н.Г.) у задоволені як первісного, так і зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 (колегія суддів: Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 залишено без змін.
Відмову у задоволенні первісного позову мотивовано відсутністю у земельної ділянки, щодо якої Рада просить укласти договір оренди, такої істотної умови договорів оренди землі як її кадастровий номер, що свідчить про невідповідність запропонованої редакції договору оренди землі вимогам чинного законодавства та виключає можливість визнання такого договору укладеним. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що спірне рішення Ради від 29.07.2011 № 156-10/VI було прийнято на підставі належної технічної документації, копія якої наявна в матеріалах справи, у відповідності та в порядку діючого на той момент законодавства.
Рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог в редакції з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.09.2014. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст. ст. 79, 125 ЗК України, ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" та п. 115-1 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08 2010 № 749.
Товариство скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Ради, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувані судові акти прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до чинного законодавства України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ради не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- 27.05.2008 за договором купівлі-продажу гр. ОСОБА_2 відчужила Товариству будівлі продовольчого магазину та кафе-бару з літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. Цей договір був зареєстрований 18.06.2008 в реєстрі прав власності на нерухоме майно;
- придбане Товариством нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1099 га, яка знаходилася в оренді гр. ОСОБА_2 на підставі укладеного з Радою договору оренди від 06.09.2002 строком до 30.06.2012. В договорі оренди було значено кадастровий номер - НОМЕР_1
- до моменту укладення з Товариством договору купівлі-продажу нерухомого майна гр. ОСОБА_2 не зверталась до територіального органу Держземагенства України з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки така вимога була встановлена лише з 01.01.2013 на підставі пункту 1 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", який набрав чинності з 01.01.2013;
- у 2008 році філією Українського Державного головного науково-дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань УкрНДІНТВ "ДніпроДІІНТР" було виготовлено технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування ТОВ "Азоврітейл" земельною ділянкою на якій розташовано будівлю продовольчого магазину та кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. Відповідність технічної документації вимогам законодавства підтверджується висновком Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську від 26.04.2011 № 2958. В технічній документації вказано кадастровий номер вказаної земельної ділянки - НОМЕР_1
- рішенням Ради від 24.12.2008 № 557-31/V Товариство було зобов'язано оформити документи на право користування земельною ділянкою. 29.07.2011 Радою прийнято рішення № 156-10/VI "Про набуття юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації", яким, зокрема, Товариству було надано в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, площею 0,1099 га та зобов'язано землекористувача укласти протягом тридцяти календарних днів після прийняття цього рішення в управлінні земельних відносин міської ради у встановленому порядку договір оренди земельної ділянки;
- супровідним листом № 04-08/785 від 17.03.2014 Рада направила на адресу Товариства проект спірного договору оренди, підготовленого відділом земельних відносин Ради відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі";
- Товариство прав на земельну ділянку не оформило, жодних дій щодо укладення запропонованого Радою договору оренди землі не здійснило.
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог місцевий та апеляційний господарські суди цілком правомірно виходили з наступного.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сервисы для юристов