ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 року Справа № 916/1860/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради на постановувід 04.09.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/1860/14 господарського суду Одеської області за позовомІзмаїльської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4пророзірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки В С Т А Н О В И В :
У травні 2014 р. Ізмаїльська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у відділі Держкомзему у м. Ізмаїл Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2011 р. за № 51106000400009, укладеного між сторонами щодо оренди земельної ділянки площею 0,0080 га за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача повернути вказану земельну ділянку площею за актом приймання-передачі, посилаючись на приписи статті 652 Цивільного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2011 р., на підставі рішення міської ради № 2448-V від 21.08.2009 р., між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0080 га для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону - кафетерію по АДРЕСА_1
Позивач зазначає, що відповідно до Генерального плану м. Ізмаїл земельна ділянка, надана в оренду відповідачу для розміщення торгового павільйону, знаходиться в зоні зелених насаджень загального користування та не передбачає встановлення торгового павільйону - кафетерію, у зв'язку з чим, з метою приведення території паркової зони у відповідність до діючої містобудівної документації Управлінням містобудування та архітектури, розроблена схема благоустрою паркової зони, яка затверджена рішенням міської ради № 362 від 08.05.2013 р.
Ізмаїльська міська рада зазначала також, що торгівельний павільйон відповідачем встановлений не був та, з урахуванням рішення виконавчого комітету міської ради № 362 від 08.05.2013 р. про затвердження схеми благоустрою паркової зони, дозвіл на встановлення такого павільйону не можу бути наданий.
14.10.2013 р. міська рада надіслала відповідачу лист про розірвання договору оренди землі, відповідь на який отримано не було.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, посилаючись на приписи статті 652 Цивільного кодексу України, зазначав, що прийняття виконавчим комітетом рішення № 362 від 08.05.2013 р. "Про затвердження схеми благоустрою паркової зони по АДРЕСА_1" є в даному випадку істотною зміною обставин, яку під час укладення спірного договору міська рада не могла перебачити.
У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_4 просив відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що 22.06.2007 р. рішенням міської ради № 765-V затверджено акт вибору земельної ділянки площею 0,0080 га для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону - кафетерію по АДРЕСА_1 у м. Ізмаїлі та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, який було розроблено та затверджено рішенням міської ради № 2448-V від 21.08.2009 р.
При цьому, як зазначав відповідач, рішенням архітектурно - містобудівної ради при Управління містобудівництва та архітектури Ізмаїльської ради, згідно протоколу № 8 від 28.12.2009 р., погоджено проектну пропозицію відповідача щодо реконструкції хлібного магазину під торгівельний павільйон - кафетерій по АДРЕСА_1
09.09.2011 р. між Ізмаїльською міською радою та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, за умовами пункту 1.2 якого земельна ділянка, яка є предметом договору, належить до категорії земель за основним цільовим призначенням - роздрібної торгівлі та комерційних послуг, в той час, як позивачем доказів зміни цільового призначення земельної ділянки не надано.
При цьому, як зазначав відповідач, вказана земельна ділянка була надана відповідачу в оренду у відповідності до Генерального плану м. Ізмаїл, затвердженого рішенням міської ради № 59-ХХХІІІ від 10.09.1998 р. який визнаного актуальним рішенням міської ради № 2876-V від 26.04.2013 р., в той час, як рішенням № 362 від 08.05.2013 р., на яке посилається позивач, було затверджено схему благоустрою паркової зони.
Відповідач у відзиві на позовну заяву також наголошував на недоведеність позивачем наявності одночасно умов, які є передумовою для розірвання договору в порядку статті 652 Цивільного кодексу України внаслідок істотної зміни обставин.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2014 р. (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та фактичним обставинам і матеріалам справи.
За апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради Одеський апеляційний господарський суд (судді: Туренко В.Б., Поліщук Л.В., Таран С.В.), переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 04.09.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Ізмаїльська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального права, вказуючи, зокрема, на залишення судами поза увагою посилання позивача на частину 2 статті 652 Цивільного кодексу України та доводи позивача стосовно того, що в момент укладення договору оренди землі у 2011 році міська рада не могла передбачити зміну обставин, а саме прийняття виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради рішення № 362 від 08.05.2013 р., яким була затверджена схема благоустрою паркової зони по АДРЕСА_1. При цьому, затверджена рішенням виконкому від 08.05.2013 р. схема не передбачає розміщення та експлуатацію торгівельного павільйону - кафетерію, тобто виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:
- 22.06.2007 р. рішенням Ізмаїльської міської ради № 765-V затверджено акт вибору земельної ділянки площею 0,0080 га для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону - кафетерію по АДРЕСА_1; надано дозвіл суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0080 га в оренду строком на 10 років для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону-кафетерію по АДРЕСА_1 (а.с. 49);
- 21.08.2009 р. рішенням Ізмаїльської міської ради № 2448-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0080 га на 10 років ФОП ОСОБА_4 для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону - кафетерію за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 5110600000:01:033:0439); надано ФОП ОСОБА_4 вказану земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 10 років із земель житлової та громадської забудови, не наданих у власність чи користування (а.с. 7);
- 28.12.2009 р. архітектурно-містобудівною радою складено протокол № 8 засідання ради та погоджено проектну пропозицію ОСОБА_4 щодо реконструкції хлібного магазину під торгівельний павільйон-кафетерій по АДРЕСА_1 (варіант № 3) (а.с. 43-46);
Судами також встанволено, що 09.09.211 р. на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 21.08.2009 р. № 2448-V, між Ізмаїльською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого в оренду передана земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 0,0080 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону-кафетерію. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Ізмаїл 09.09.11 р. за № 511060004000039 (а.с. 8-10).
Згідно з пунктами 1.2. та 2.6. договору, зазначена земельна ділянка належить до категорії земель за основним цільовим призначенням - роздрібної торгівлі та комерційних послуг. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна.
Пунктом 12.2. даного договору, встановлено, що договір не може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку.
Договір може бути розірваний Орендодавцем достроково в судовому порядку виключно у наступних випадках: - порушення Орендарем умов та порядку зміни цільового використання земельної ділянки; - порушення Орендарем порядку зміни цільового використання земельної ділянки; - не сплата Орендарем орендної плати більш як за три місяці поспіль.
Сервисы для юристов