Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №18/2549/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 18/2549/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект"на постановувід 16.06.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№18/2549/12 господарського суду Полтавської областіза позовомДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. ПолтавадоКарлівської міської радипростягнення 20 302,00 грн.за зустрічним позовом Карлівської міської радидоДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтавапростягнення 170 000,00 грн.за участю представників:

позивача: директор - Бовкун Ж.М., Гарківець Л.В., дов. від 13.10.2014 №01-13/618;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.01.2014 (суддя О. Киричук) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, стягнуто з ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" на користь Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області 170000 грн. збитків, 3400 грн. витрат по сплаті судового збору та 11776 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 (судді Ю. Могилєвкін, В. Пушай, В. Потапенко) рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2014 в частині задоволення зустрічного позову скасовано та прийнято нове. В задоволенні зустрічного позову - відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Карлівської міської ради на користь Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" 1700 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою в частині відмови в задоволенні первісного позову, ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" - позивач за первісним позовом - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 в частині відмови в задоволенні первісного позову, та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов про стягнення 20 302,00 грн. задовольнити. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано ст.ст. 882,888 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційний суд, розглядаючи позовну вимогу про стягнення 20 302,00 грн. встановив наступне.

04.01.2011 р. Державне підприємство "Державний проектний інститут містобудування" Міськбудпроект" (м.Полтава) уклало договір на виконання проектно-вишукувальних робіт №500-11 з Карлівською міською радою, за яким зобов'язувалося розробити "Корегування генерального плану міста Карлівки Полтавської області", а Карлівська міська рада зобов'язалася оплатити виконану роботу в розмірі 190302,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 15.12.2011 р. внесено доповнення до договору, за яким позивач за первісним позовом зобов'язався розробити "Генеральний план міста Карлівки Полтавської області".

Сторонами складено завдання на виконання генерального плану міста Карлівки Карлівського району Полтавської області.

21.02.2012 р. виготовлена позивачем технічна документація передана замовнику, що підтверджується накладною №б/н від 21.02.2012 р., а відповідач частково оплатив роботу, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2011 р. за №107 та від 14.02.2012 р. №123 в сумі 170000 грн.

Виконана робота "Генеральний план міста Карлівки Полтавської області" була направлена для проведення експертизи до Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

31.08.2012р. за №00-0975-12/МД Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза" надала негативний експертний звіт щодо розгляду містобудівної документації "Генеральний план м. Карлівка, Полтавської області".

При цьому, апеляційний суд встановив, що недоліки в роботі, які виявлені Карлівською міською радою 31.08.2012 р. з моменту надходження негативного експертного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" та про які повідомлено відповідача за зустрічним позовом (листи від 04.09.2012 р. №02-34/961, від 11.09.2012 р. №02-34/989), не усунуті.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст.887,888 ЦК України апеляційний суд зауважив, що позовні вимоги в частині стягнення вартості виконаних робіт у розмірі 20302, 00 грн. не підлягають задоволенню, так як акт приймання передачі виконаних робіт на зазначену суму не підписаний відповідачем за первісним позовом, а доказів усунення недоліків позивач за первісним позовом не надав.

Переглядаючи оскаржувану постанову у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В силу норм ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Приписами ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з п.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Апеляційним судом взагалі не досліджено Розділи 2,4 договору від 04.01.2011 №500-11 щодо вартості робіт, погодженої сторонами договору та порядок прийому-передачі таких робіт; висновок судово-будівельної експертизи від 27.11.2013, зокрема, щодо відповідності проектної документації умовам договору. Суд не взяв до уваги акт виконаних робіт від 29.11.2012 та не дослідили його в контексті розділу 4 договору від 04.01.2011 №500-11. Висновок суду про те, що непідписання акту прийому-передачі робіт є підставою для відмови в оплаті робіт, виконаних по договору не ґрунтується на нормах матеріального права.