Постанова ВГСУ від 28.07.2014 року у справі №910/1663/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року Справа № 910/1663/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівГольцової Л.А., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. (головуючий суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.)та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. (суддя Дупляк О.М.)у справі№ 910/1663/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київпроект"доКиївського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"простягнення заборгованості,

за участю представників:позивачаЗарівна Т.Т.,відповідачаКлимчук Н.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 р., позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 51.000,00 грн. основного боргу, 18.089,70 грн. інфляційних втрат, 8.157,21 грн. 3% річних та 1.544,94 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ч. 3 ст. 264 ЦК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не дали належної оцінки тому, що строк позовної давності не переривався, оскільки, за твердженням скаржника, визнання боржником свого боргу відбулось після спливу позовної давності.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, між Відкритим акціонерним товариством "Київпроект" (далі - позивач, виконавець) та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - відповідач, замовник) 28.08.2006 р. було укладено договір № 270522 на виконання проектно-вишукувальної документації (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору за результатом відкритих торгів згідно з акцептом (лист №Т-9 від 29.03.2006 р.) в порядку та на умовах, визначених Законом України № 687-ХІV від 20.05.1999 р. "Про архітектурну діяльність", іншим чинним законодавством України та даним Договором позивач зобов'язався відповідно до умов Договору та завдання на проектування виконати проектно-вишукувальні роботи (ПВР) - розробку концепції та проекту створення науково-інформаційного комплексу ООН у м. Києві на території Наводницького парку.

Відповідно до п. 1.2 договору джерело фінансування - бюджетні кошти.

Згідно п. 2.1 договору вартість ПВР згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного Договору, становить 470.540.40 грн., у тому числі: проектно-вишукувальна документація 392.117.00 грн., податок на додану вартість 78.423.40 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору оплата проектно-вишукувальних робіт проводиться відповідачем у строки відповідно до календарного плану робіт, який є невід'ємною частиною даного Договору, з авансовим платежем у розмірі 30 відсотків вартості контракту (етапу робіт), в сумі 141.120,00 грн., у тому числі: проектно-вишукувальна документація 117.600.00 грн., податок на додану вартість 23.520,00 грн. Аванс перераховується позивачу не пізніше 5 днів після підписання Договору сторонами.

Як погоджено сторонами в п. 2.6 договору, після завершення роботи (етапу) та передачі готової документації відповідачу в повному обсязі останній не пізніше 5 днів з дня підписання акта здачі-приймання робіт сторонами виконує остаточний розрахунок з позивачем.

Згідно з п. 4.5 договору після закінчення виконання робіт (етапу) позивач передає відповідачу документацію за накладною та акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт.

Додатковими угодами від 03.12.2007 №1 та від 26.05.2008 №2 сторони змінили умови щодо терміну виконання документації та робіт, та строку дії договору.

Судами встановлено, що позивачем було виконано роботи за Договором, що підтверджується актами здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт з посиланням на договір № 270522, підписаними обома сторонами. Акти здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт підписані відповідачем без зауважень та заперечень щодо якості та обсягу робіт.

Проте відповідач здійснив лише часткову оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт та не сплатив на користь позивача 51.000,00 грн. (виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи згідно з актом № 5 від 25.09.2008 р.).

Станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 51.000,00 грн. відповідачем не сплачена.

Судами, з урахуванням положень п. 2.6 договору, який пов'язує виникнення обов'язку оплати з моментом підписання акта здачі-приймання робіт, встановлено, що обов'язок оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт згідно з актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 5 від 25.09.2008 р. відповідач повинен був виконати до 30.09.2008 р.

Як встановлено судами, позивач 06.01.2011 р. звернувся до відповідача з вимогою №06-4/адм., в якій просив оплатити суму заборгованості, в тому числі і 51.000,00 грн. за "Науково-інформаційний комплекс ООН в Наводницькому парку (договір №270522 - акт за вересень 2008 р.)".

У відповідь на вимогу відповідач надіслав позивачу лист від 03.02.2011 р. №148-02/01-0241, в якому повідомив, що заборгованість може бути погашена після подання концепції на розгляд президії архітектурно-містобудівної ради Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, розроблення стадії "Проект" з подальшим розглядом на засіданні архітектурно-містобудівної ради, отримання листа-погодження архітектурно-містобудівної ради, подання документації на розгляд Київдержекспертизи, зняття зауважень та отримання позитивного висновку Київдержекспертизи.

У зв'язку з відмовою відповідача здійснити погашення кредиторської заборгованості в сумі 51.000,00 грн. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення такої заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).