ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 607/6416/23
провадження № 51-3048 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі
відеоконференції)
розглянув у спеціальному відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22023210000000050 від 21 лютого 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, уродженця с. Землянки Оренбурзької області СРСР, місце проживання невідоме, депутата Державної Думи Федеральних Зборів рф,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 110 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього належного йому майна, яке є його власністю.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 було ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання.
За обставин, детально наведених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні умисних дій, вчинених представником влади, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків (ч. 3 ст. 110 КК України), з огляду на таке.
ОСОБА_7 , будучи депутатом Державної Думи Федеральних Зборів рф, тобто представником влади рф, уповноваженим брати участь у засіданнях палати і голосувати за прийняття поставлених на голосування актів та інших питань, серед яких питання ратифікації міжнародних договорів рф, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншими депутатами та представниками влади і Збройних Сил рф, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість загибелі людей, зокрема й цивільного населення, і настання інших тяжких наслідків, розуміючи, що він порушує встановлений статтями 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на територіальну цілісність і недоторканність України, з метою зміни меж її території та державного кордону, а також розширення впливу рф, з мотивів перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю рф над політичними та економічними процесами в Україні, усвідомлюючи, що інші співучасники діють усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушують принципи міжнародного законодавства, 22 лютого 2022 року, перебуваючи за адресою: вул. Охотний ряд, 1, м. Москва, рф, узяв участь у засіданні Державної Думи Федеральних Зборів рф, де підтримав ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між рф і так званою Донецькою народною республікою та Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між рф і так званою Луганською народною республікою, чим вчинив умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що:
- наведені у вироку докази не могли братися судом до уваги, оскільки вони, на думку сторони захисту, прямо не вказують, що саме обвинувачений ОСОБА_7 брав участь у засіданні Державної Думи рф та здійснював голосування щодо вказаних у вироку питань;
- надані стороною обвинувачення докази (посилання на сторінки мережі «Інтернет») неможливо перевірити на предмет законності та допустимості. При цьому захисник зауважує, що зазначені докази не є оригіналами (що підтвердив і суд апеляційної інстанції) та зібрані не у встановлений законом спосіб, адже всі відеозаписи й письмові докази були отримані шляхом здійснення копії з мережі «Інтернет», що, на переконання сторони захисту, з огляду на положення статей 85, 86 КПК України, вказує на їх неналежність та недопустимість;
- відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання сторони захисту про повторне дослідження письмових доказів.
Сервисы для юристов