ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року Справа № 50/15-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіна ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 рокуу справі№ 50/15-бза заявою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доУкраїнської державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд"пробанкрутство представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду м. Києва від 19.11.2013 року Українську державну корпорацію по транспортному будівництву "Укртрансбуд" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Швачка С. В., якого зобов'язано виконати дії та заходи у ліквідаційній процедурі, передбачені нормами Закону про банкрутство.
Не погодившись із цією постановою суду, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі -ДПІ) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило відновити" строк подачі апеляційної скарги, скасувати постанову господарського суду м. Києва від 19.11.2013 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року (головуючий суддя - Разіна Т. І., судді: Копитова О. С., Сотніков С. В.) відхилено клопотання ДПІ на відновлення процесуального строку оскарження в апеляційному порядку постанови господарського суду м. Києва від 19.11.2013 року відмовлено та ухвалено повернути апеляційну скаргу скаржникові.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відмовляючи ДПІ у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 19.11.2013 року, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга була подана 07.02.2014 року, що підтверджується відбитком штампу поштового відправлення на конверті, в якому надійшла скарга.
При цьому апеляційний суд врахував, що була здійснена офіційна публікація про банкрутство Боржника в газеті "Урядовий кур'єр" від 07.12.2013 року.
Заперечуючи такі висновки суду, скаржник зазначив, що ДПІ таким чином позбавили права на перевірку як контролюючого органу, нормами ж ГПК України не обмежується період, протягом якого допускається відновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
Однак касаційний суд не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених апеляційним судом обставин справи, не відповідають матеріалам справи та нормам процесуального законодавства.
Так, виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, мають бути підтверджені належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюються судом відповідно до норм ст. 43 ГПК України.
При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що факт визнання боржника банкрутом став загальновідомим після опублікування в офіційному друкованому органі.
У зв'язку із вищевикладеним касаційний суд підтримує, як правомірні, висновки апеляційного суду щодо недоведеності ДПІ поважності причин пропуску встановленого ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 19.11.2013 року.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційні доводи ДПІ не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків апеляційного суду, а тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 53, 93, 97, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року у справі № 50/15-б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Сервисы для юристов