ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року Справа № 5023/1202/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариство з обмеженою відповідальністюна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 р.у справі Господарського суду№ 5023/1202/12 Харківської областіза заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення за позовомНауково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариство з обмеженою відповідальністю Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоЕнергоХарків"доНауково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариство з обмеженою відповідальністюпростягнення 122 262,76 грн.за зустрічним позовомНауково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариство з обмеженою відповідальністюдоТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоЕнергоХарків"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс"пророзірвання договору в судовому засіданні взяли участь представники: позивача: Круліковський І.Л., директор, протокол № 3/13 від 26.07.2013 р.;відповідача: Поліщук С.Й., директор, протокол № 1 від 09.02.2006 р.;
В С Т А Н О В И В:
У березні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕкоЕнергоХарків" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство) 122 262,76 грн. заборгованості за договором підряду № 08/07/02 від 08.07.2009 р. (далі - Договір), яка складається з: основної заборгованості у розмірі 118 295,82 грн., 3% річних у розмірі 3 257,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 709,76 грн.
У березні 2012 р. Підприємство звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Товариства, у якій просило розірвати укладений між сторонами у справі Договір.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 р. рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. в частині задоволення первісного позову залишено без змін. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення та постанова Підприємством в касаційному порядку не оскаржувались.
В частині задоволення первісного позову вказані судові рішення мотивовано тим, що прийняття за актом приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в від 29.07.2011 р. фактично виконаних Товариством робіт має своїм наслідком виникнення у Підприємства обов'язку з їх повної оплати, виходячи з узгодженого сторонами поетапного порядку розрахунків - після підписання кожного акта виконаних робіт, а порушення порядку оплати виконаних належним чином робіт є підставою для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
В частині відмови у задоволенні зустрічного позову судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів мотивовано недоведеністю істотного порушення умов Договору Товариством, яке б могло бути підставою для його розірвання.
У грудні 2013 р. підприємство звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. за нововиявленими обставинами, у якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким в позові Товариства до Підприємства про стягнення 122 262,76 грн. відмовити.
Заяву Підприємства про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. за нововиявленими обставинами обґрунтовано тим, що з метою визначення питання відповідності технічному завданню на проектування практичної роботи топки ТКС-20 та циклону ЦВП-800 замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" було призначено незалежну комісію для проведення комплексної перевірки відповідності технічному завданню спроектованої та змонтованої за Договором топки ТКС-20 у котлі ТС-20/39. За результатами проведення комплексної перевірки в період з 05.11.2013 р. по 15.11.2013 р. комісією було встановлено, що проектна документація топки ТКС-20 виконана Товариством з порушенням п. 8.3.50 ГКД 34.20.507-2003 без попередніх розрахунків для спалювання непроектного палива (деревної тріски). Топки такого типу використовуються для спалювання вугілля. Робота котла ТС-20/39 з топкою ТКС-20, при всіх можливих її доробках, не відповідає технічному завданню про що складено відповідний висновок від 20.11.2013 р.
Заявник вважає, що дані висновки комісії та встановлені нею факти в ході проведення комплексної перевірки містять істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові та дозволять повною мірою захистити та відновити порушені права заявника, оскільки Товариство, виконало роботу, яка не відповідає технічному завданню на проектування, змонтована ним топка ТКС-20 підлягає демонтажу, а циклон ЦВП-800 підлягає заміні.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. (суддя Калініченко Н.В.) заяву Підприємства задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. в частині задоволення первісного позову скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Підприємством у заяві про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. за нововиявленими обставинами.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 р. (колегія суддів: Барбашова С.В., Білецька А.М., Плужник О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. скасовано. У задоволені заяви Підприємства відмовлено, рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. залишено без змін.
Вказану постанову мотивовано тим, що різниця у часі між датою прийняття рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. та датою складання висновку комісії від 20.11.2013 становить більше одного року і цей висновок може підтверджувати лише обставини які існували в період проведення перевірки (з 05.11.2013 р. по 15.11.2013 р.) та не може підтверджувати наявність цих обставин під час прийняття оскаржуваного рішення. Окрім того, недоліки у змонтованому обладнанні були виявлені Підприємством лише через 2 роки після фактичного прийняття монтажних робіт і останнє не було позбавлене можливості отримати інформацію, викладену у висновку комісії від 20.11.2013 р. під час вирішення даного спору по суті.
Приймаючи зазначену постанову, колегія суддів апеляційної інстанції виходила також із того, що наявність висновку комісії від 20.11.2013 р., не впливає на остаточні висновки господарського суду, викладені в рішенні від 24.07.2012 р. щодо наявності підстав для стягнення з Підприємства заборгованості за Договором, оскільки виявленні приховані недоліки у виготовленій та змонтованій Товариством топці ТКС-20 в котлі ТС-20/39, у відповідності до законодавства та Договору, можуть слугувати підставою для безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправлення їх за рахунок замовника з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків, однак не можуть звільняти Підприємство від обв'язку з оплати прийнятих за Договором робіт.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 р. та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р.. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст.525, 526, 837, 853, 857, 858 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про надання судом апеляційної інстанції невірної оцінки складеному за результатам проведення комплексної перевірки відповідності технічному завданню спроектованої та змонтованої за Договором топки ТКС-20 у котлі ТС-20/39 висновку комісії від 20.11.2013 р.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до законодавства України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 вказаної статті ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, пунктом першим якої, зокрема, встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Скасовуючи рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 р. про задоволення первісного позову та приймаючи нове рішення про відмову у його задоволені, місцевий господарський суд виходив з того, що встановлені у висновку комісії від 20.11.2013 р. за результатами проведення комплексної перевірки з питань відповідності технічному завданню та завданню на проектування практичної топки ТКС-20, змонтованої в котлі ТС-20/39 обставини є нововиявленими та такими, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення - належне виконання Товариством зобов'язань за Договором.
Між тим, з такими висновками місцевого господарського суду обґрунтовано не погодився господарський суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Сервисы для юристов