ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2015 року Справа № 923/1312/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2015 рокуу справі№ 923/1312/14господарського судуХерсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"про стягнення 8 644 349, 19 доларів СШАза участю представників: від позивача: Ковалевський Р.В.від відповідача: Мамедова Т.В., Васильєва М.В. ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Амалтея" про стягнення 5407000 дол. США кредиту за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011, 837468,56 дол. США відсотків за користування кредитними коштами, 29080,63 дол. США пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, 2390800 дол. США штрафу за порушення п.3.3.12.1 кредитного договору.
Відповідач заявив клопотання про зменшення судом розміру неустойки та просив надати відстрочку виконання рішення на 2 роки.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 5407000 дол. США кредиту, 837468,56 дол. США відсотків за користування кредитними коштами, 30000 дол. США штрафних санкцій, 55365,41 грн. судового збору. В решті позовних вимог та відстрочці виконання рішення відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 (судді: Ліпчанська Н.В. - головуючий, Савицький Я.Ф., Лисенко В.А.) рішення місцевого господарського суду змінено, надано ТОВ "Амалтея" відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 по справі №923/1312/14 строком на 1 рік до 29.01.2016. В решті рішення залишено без змін.
ПАТ "Дельта Банк", не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Зокрема, скаржник вважає, що апеляційним господарським судом при задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення не було враховано понесення позивачем збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.03.2015 у зв'язку із перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 у справі №923/1312/14 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.07.2011 між ПАТ "Дельта Банк" як кредитодавцем та ТОВ "Амалтея" як позичальником укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1, за яким, з урахуванням змін, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 5977000 дол. США зі сплатою 13% річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.07.2016.
Суди встановили, що банком надано позичальнику кредит в розмірі 5977000 дол. США. Позичальником порушено умови договору по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
За п.5.3 договору кредитної лінії невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) позичальником будь-якого свого зобов'язання за цим договором є подіями, при настанні яких позичальник здійснює дострокове повернення отриманого кредиту, сплачує проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції. У випадку непогашення кредиту достроково за вимогою кредитора у визначений у вимозі термін кредитодавець ініціює стягнення у судовому порядку.
Суди встановили, що 14.04.2014 позивач звертався до відповідача із вимогою про дострокове повернення кредиту в 30-денний строк.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк-кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Як встановлено судами, відповідач визнає позовні вимоги щодо повернення 5407000 дол. США кредиту та 837468,56 дол. США відсотків за користування кредитними коштами.
Враховуючи встановлені судами обставини прострочення зобов'язання за кредитним договором, умови договору та норми законодавства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення суми кредиту та відсотків за користування ним.
Крім того, за ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.4.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п.3.3.12 договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеного п.1.1 цього договору, за кожний випадок порушення.
У пункті 4.1 договору кредитної лінії сторони узгодили, що у випадку порушення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також порушення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Встановивши наявність підстав для застосування штрафних санкцій, врахувавши строк позовної давності господарські суди попередніх інстанцій частково задовольнили позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені, та дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу.
Так, суди стягнули з відповідача на користь позивача 9228,64 дол. США штрафу та 20771,36 дол. США пені.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.