Постанова ВГСУ від 28.04.2014 року у справі №910/15168/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Справа № 910/15168/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Борденюк Є.М., Грека Б.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.2014у справі№ 910/15168/13господарського судуміста Києваза позовомДержавного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця"доДочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"простягнення заборгованості за участю представників від: позивача Пастух В.І. (довір. від 01.01.2014)відповідача Поліщук О.М. (довір. від 28.08.2013)

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2013 року Державне територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (Відповідач) про стягнення штрафу за безпідставну та необґрунтовану відмову від підписання акта здавання-приймання наданих послуг на суму 5 287,77 грн.

Заявою від 18.09.2013 Позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги на суму 175 419,10 грн., 3% річних за період з 01.09.2012 по 01.09.2013 у розмірі 5 276,99 грн. та 5 287,77 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 910/15168/13 позовні вимоги Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" задоволені частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 175 419,10 грн. основного боргу, 3% річних на суму 5 276,99 грн. та 3 508,39 грн. штрафу. В решті позову відмовлено. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 3 684,09 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 змінено рішення місцевого господарського суду у справі № 910/15168/13, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 71 390,70 грн. основного боргу, 3% річних на суму 2 147,59 грн. та 1 471,06 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій послалися на норми матеріального права, закріплені в статтях 11, 202, 209, 530, 610, 612, 614, 629, 901, 903, Цивільного кодексу України, статтях 173,174, 175 Господарського кодексу України, які передбачають підстави виникнення, строки і обов'язковість виконання господарських цивільно-правових зобов'язань та наслідки, які настають у разі їх невиконання.

Щодо стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг, суд апеляційної інстанції вказав, що Відповідачем не оплачені послуги за період з березня 2012 по липень 2012 на суму 71 390,70 грн., що підтверджується маршрутними листами моторно-рейкового транспорту. В іншій частині вартість наданих Позивачем послуг не підтверджена.

З огляду на те, що Відповідач обґрунтував свою відмову від підписання наданих послуг, суд апеляційної інстанції відмов Позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу на суму 5 287,77 грн. згідно з пунктом 6.2 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 910/15168/13, рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення апеляційним господарським судом статей 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 173, Господарського кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, Позивач зазначає, що апеляційний суд не врахував, що відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі послуг не є перешкодою для стягнення їх вартості, оскільки Відповідачем не надано доказів про направлення Позивачеві зауважень на акти або виявлені недоліки у наданих позивачем послугах.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.12.2011 між Дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд № 707" (Замовник) і Відокремленим підрозділом "Львівська дистанція електропостачання" Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (Підрядник) укладено договір № Л/ЕЧ-1-111028/НЮ, за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується надати автомотрису для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава - Красноград, а Замовник зобов'язується надати Підряднику необхідні матеріали і обладнання, прийняти і оплатити виконані роботи.

За правовою природою цей договір є договором про надання послуг, а за суб'єктним складом і закріпленим в договорі порядком взаємовідносин сторін договір від 15.12.2011 є договором підряду.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Ціна договору за погодженням сторін визначається зведеною калькуляцією, яка є додатком до договору і передбачає 123,30 грн. за 1 годину роботи автомотрисою, а загальна сума договору визначається згідно маршрутних листів та калькуляції.

Відповідно до пункту 3.1 договору Замовник здійснює оплату фактично наданих послуг на підставі двостороннього акта здавання-приймання наданих послуг протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта.

В пунктах 3.3, 3.4 договору зазначається, що здавання послуг Підрядником та приймання їх результатів Замовником оформляється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 5 банківських днів після надання послуг, підписання акта здавання-приймання наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку, а при наявності зауважень або виявленні недоліків, складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються терміни їх усунення.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

В силу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, правові норми і умови договору покладають на Замовника (Відповідача) обов'язок прийняти роботу і підписати акти приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання пункту 3.3 договору Позивачем на адресу Відповідача рекомендованою кореспонденцією надсилалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 175 419,10 грн., які отримані Відповідачем 07.05.2012, 28.05.2012, 30.05.2012, 18.06.2012, 02.07.2012, 24.07.2012.

Свої заперечення на акти Відповідач висловив лише у відзиві на позов від 21.10.2013. при цьому, загальною фразою зазначив, що Відповідач заперечує обсяги послуг без документального підтвердження конкретного факту ненадання послуг за певним актом здачі-приймання робіт, які мають номери і дату складання.

Оскільки Відповідачем не надано доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих Позивачем послуг згідно договору, Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг на суму 175 419, 10 грн.