ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 року Справа № 908/1664/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
з за участю представників: позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особи розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_3 - за дов. від 30.12.16, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 28.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№908/1664/16 господарського суду Запорізької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ "Автомир"провизнання неправомірним та скасування п.4 рішення Кирилівської селищної ради від 09.10.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання неправомірним та скасування пункту 4 рішення Кирилівської селищної ради від 09.10.2015 р., яким відмовлено у поновленні договору оренди землі від 13.09.2005 р., на підставі статей 764, 777 Цивільного кодексу України, частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Позивач посилався на належне виконання ним умов договору оренди землі та наявність у нього переважного права на поновлення вказаного договору та вважав незаконною відмову відповідача у поновленні спірного договору.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2016 р. було залучено до участі у справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ "Автомир".
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р. (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) позов задоволено. Визнано недійсним пункт 4 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 09.10.2015 р.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову через наявність у позивача переважного права на поновлення спірного договору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді: Будко Н.В., Геза Т.Д., Дучал Н.М.) від 28.11.2016 р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р. було скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний господарський суд встановив, що позивачем не було дотримано вимог земельного законодавства від яких залежить реалізація його переважного права на поновлення спірного договору оренди землі.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не надсилав орендодавцю проект додаткової угоди до договору, як того вимагають приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець відмовив орендарю у поновленні договору оренди, і спірний договір оренди припинив свою дію 13.09.2015 р. за закінченням строку, на який його було укладено.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що спірне рішення було прийнято радою в межах компетенції та наданих їй законом повноважень. При цьому судом не було встановлено невідповідність оскаржуваного акта органу місцевого самоврядування вимогам законодавства, та, відповідно, порушень закону, які є підставою для його скасування, як незаконного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Скаржник вважає неправомірною відмову у поновленні спірного договору оренди землі та вказує на те, що належно виконував умови договору оренди землі та має переважне право на його поновлення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановили господарські суди попередніх інстанцій, 13.09.2005 р. між Кирилівською селищною радою - орендодавцем та Приватним підприємцем ОСОБА_4 - орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 34 від 15.08.2005 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (для розміщення магазину), яка знаходиться в межах АДРЕСА_1.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0277 га згідно з додатком, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2 договору). Вказаним додатком до договору оренди визначені дві окремі земельні ділянки не поєднані між собою і не маючі спільної межі, одна ділянка площею 0,0216 га, друга - 0,0061 га.
Згідно з пунктом 5 договору він укладений на 10 років і строк його дії закінчується 13.09.2015 р. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір підписано сторонами без зауважень та зареєстровано у Якимівському районному відділі ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 31.10.2005 р. за № 040526400226.
Як вбачається з матеріалів справи та встановили господарські суди, орендодавець передав орендарю земельну ділянку для розміщення магазину, площею 0,0277 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 13.09.2005 р.
В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 11.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення договору оренди в частині розміру орендної плати у відповідність згідно з діючими нормативами та розцінками.
За результатами розгляду вказаного листа, відповідач листом №999 від 27.10.2014 р. повідомив позивача про необхідність надання витягу про реєстрацію за позивачем права оренди та довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Сервисы для юристов