ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 року Справа № 905/666/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача Бернацька О.В. - за дов. від 18.04.14, відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" на ухвалувід 08.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№905/666/15 господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" простягнення 185377,91 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" про стягнення 61615,65 грн. пені, 3164,65 грн. - 3 % річних, 120597,61 грн. інфляційних втрат на підставі статей 526, 611 Цивільного кодексу України, статей 22, 193, 231 Господарського кодексу України.
Позивач посилався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2014 р. №1301/15-ТЕ/1522-6 в частині вчасного проведення розрахунків за природний газ, що вважав підставою для стягнення з відповідача спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2015 р. (суддя Шилова О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 61615,65 грн. пені, 74169,11 грн. інфляційних втрат, 3164,65 грн. - 3% річних.
Господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого природного газу, що визнав підставою для нарахування і стягнення з останнього заявлених сум пені та 3% річних.
В решті позову відмовлено через помилковість здійсненого позивачем розрахунку суми інфляційних втрат.
Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням місцевого господарського суду від 16.07.2015 р., ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 14.08.2015 р. на це рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. (судді: Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А., Кододова О.В.) вказану апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" на рішення господарського суду Донецької області №1382-15з від 16.07.2015 р. було повернуто скаржникові без розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" вдруге звернулося з апеляційною скаргою №1634-16з від 19.10.2016 р. на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. (судді: Татенко В.М., Чернота Л.Ф., Колядко Т.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" було повернуто заявникові без розгляду на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу було подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без наведення поважних причин пропуску такого строку. Суд також зазначив, що скаржником до апеляційної скарги не було додано документів, котрі підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі та визнав, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами.
ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. скасувати, а справу направити до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Скаржник наголошує на наявності підстав для відновлення пропущеного строку на оскарження рішення місцевого суду та відстрочки у сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. було повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 р.
Апеляційний господарський суд виходив з необґрунтованості та недоведеності поважності причин пропуску процесуального строку, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, що скаржник не довів поважності підстав пропущення строку в термін більше як рік.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку з відновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством.
Сервисы для юристов