Постанова ВГСУ від 28.03.2016 року у справі №914/3236/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Справа № 914/3236/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 р. (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., ЮрченкоЯ.О.) у справі№914/3236/14 господарського суду Львівської області за позовомДержавної інспекції сільського господарства України до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора-БКБ", 2. Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, 2. Фонд державного майна Україниза участюПрокурора Львівської області провизнання недійсним інвестиційного договору №42 від 07.12.2012 р. за участю представників: від позивачане з'явились від відповідачів1. ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.04.2015 р. 2. не з'явились від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимогна предмет спору, на стороні позивача 1. не з'явились 2. ОСОБА_3, довіреність №545 від 31.12.2015 р.від прокуратуриПопенко О.С., прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення №042031 від 15.03.2016 р.

В с т а н о в и в:

Державна інспекція сільського господарства України звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора-БКБ" (далі - ТОВ "Опора-БКБ"), Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації") про визнання недійсним інвестиційного договору №42 від 07.12.2012 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що спірний договір за свою правовою природою є договором про спільну діяльність. При цьому, вказаний договір укладено без погодження з Державною інспекцію сільського господарства, чим, на думку заявника, порушено приписи ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2014 р. у справі №914/3236/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р., в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 р. у справі №914/3236/14 вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду на виконання вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2015 р., до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Фонд державного майна України.

Поряд з цим, із заявою про вступ у справу звернувся прокурор Львівської області.

В свою чергу, позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що, серед іншого, оспорюваний договір укладено стосовно майна, яке перебуває у державній власності, без дотримання відповідних процедур, а саме без погодження уповноваженого здійснювати управління державним майном органу. Крім того, результатом виконання сторонами умов спірного інвестиційного договору стане побудова житлового будинку на земельній ділянці, яка має інше цільове призначення та не відводилась для таких потреб.

За результатами нового розгляду справи №914/3236/14 господарським судом Львівської області прийнято рішення від 12.05.2015 р., яким задоволено позов, визнано недійсним інвестиційний договір №42 від 07.12.2012 р., скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою місцевого господарського суду від 16.04.2015 р., вирішено питання про розподіл судових витрат.

Своє судове рішення господарський суд Львівської області мотивував наступним:

- спірний договір є договором про спільну діяльність та в силу приписів Закону України "Про управління об'єктами державної власності" повинен погоджуватись Фондом державного майна України, тому за відсутності такого погодження відповідач 2 не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладення цього договору;

- інвестиційний договір укладено з порушення встановленого порядку набуття права користування земельною ділянкою та норм законодавства щодо дотримання цільового призначення земельної ділянки;

- умови договору №42 від 07.12.2012 р. суперечать нормам ч. 4 та ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Однак, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд прийшов до протилежних висновків. Так, господарський суд апеляційної інстанції визначив, що спірний договір не є договором про відчуження майна, яке перебуває в державній власності, а також вказаний договір не породжує, не змінює і не припиняє у його сторін прав на земельну ділянку.

При цьому, господарський суд апеляційної інстанції звернув увагу на ту обставину, що відповідно до п. 8.1.2 статуту відповідач 2 має право самостійно, без погодження уповноваженого органу управління, здійснювати власне будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт основних фондів.

Зважаючи на це, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 р. у справі №914/3236/14 рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Державна інспекція сільського господарства України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 р. та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 р.

В обґрунтування своїх вимог, заявник касаційної скарги посилається на порушенням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства України прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/550 від 23.03.2016 р., у зв'язку із відпусткою судді Карабаня В.Я., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 914/3236/14, за результатами якої для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Чернов Є.В.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/602 від 28.03.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Чернова Є.В на лікарняному, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №914/3236/14, за результатами якої для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Корнілова Ж.О.