ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 924/1319/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Подільській господар"на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 рокута постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 рокуу справі№924/1319/15 Господарського суду Хмельницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"до відповідачів:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільській господар"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Мирне"простягнення солідарно 10 854 526,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Мельник М.В., дов.№ 725/03 від 12.12.2016
Саєнко В.В., дов. б/н від 01.12.2016
- відповідача 1: Бойко Р.В., дов. б/н від 01.12.2016
- відповідача 2: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ" Мирне" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основного боргу, 734 890,49 грн. - процентів за користування кредитними коштами, 1 449 750,47 грн. - пені за несплату основного боргу, 160 683,46 грн. - пені за несплату процентів, 8 000,00 грн. - штрафу, 78 808,63 грн. - 3% річних за несплату основного боргу, 10 501,13 грн. - 3% річних за несплату процентів, 2 185 935,73 грн. - інфляційних втрат за несплату суми основного боргу та 233 216,31 грн. - інфляційних втрат за несплату процентів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 у справі №924/1319/15 (головуючий суддя - Заярнюк І.В., судді Димбовський В.В., Шпак В.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 (головуючий суддя Дужич С.П., судді Мамченко Ю.А., Саврій В.А.) позов задоволено, присуджено до стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та з товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗ "Мирне" на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" 5992739,78 грн. основної заборгованості за кредитом, 734890,49 грн. заборгованості зі сплати процентів, 1610433,93 грн. пені, 8000,00 штрафу, 89309,76 грн. 3% річних, 2419152,04 грн. інфляційних втрат.
Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" звернулось із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень до касаційної скарги (вхідний ВГС №931Д2/2900 від 23.02.2017), просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 559, 1050 Цивільного кодексу України, наголошуючи на пропущенні банком строку позовної давності в частині пред'явлення вимог до ТОВ "АТЗН "Мирне" як до поручителя, оскільки пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків, пені та інших платежів, банк як кредитор, відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, змінив строк виконання основного зобов'язання, відтак, був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для повернення кредиту. Натомість, банк звернувся із позовом поза межами згаданого шестимісячного строку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ТОВ "АТЗН "Мирне" у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Крім цього, судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не перевірено правильність розрахунку заявленої до стягнення пені та не здійснено оцінки доказів, на яких згаданий розрахунок ґрунтується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" (позичальник) було укладено кредитний договір №01/04-2014, відповідно до п. 1.1 якого банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит, на умовах визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. договору кредит надається банком позичальнику у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом у розмірі 187 500 000,00 грн., який змінюється і встановлюється для кожного періоду дії цього договору окремо та визначається графіком згідно договору. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та на умовах, визначених цим договором, не пізніше строку, зазначеного у п. 1.3. цього договору, у відповідності до графіку згідно договору. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму ліміту вважається простроченою заборгованістю.
Відповідно до п. 1.3. договору строк користування (термін повернення) залишку заборгованості за кредитом до 29 грудня 2023 року включно.
Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 12 (дванадцять) процентів річних. Сторони погоджуються, що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений п. 1.2. цього договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п. 1.2. цього договору нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 12 (дванадцять) процентів річних (п. 1.4. договору).
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що видача кредиту на цілі, визначені п. 1.5. цього договору, здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника. Після надходження від позичальника письмової заяви про надання кредиту (траншу) в межах ліміту кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до цього договору про надання кредиту (траншу) в межах дії ліміту кредитної лінії на дату укладення відповідної додаткової угоди. Після укладення такої додаткової угоди банк перераховує позичальнику суму кредиту (траншу) з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до п. 2.5. договору моментом (днем) надання кредиту (траншу) банком позичальнику вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок, зазначений в п. 2.1. цього договору на підставі заяви позичальника.
Згідно з п. 2.9. договору проценти позичальник сплачує щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором (п. 4.2.1. договору).
Згідно з п.п. 4.2.5 договору позичальник зобов'язаний надавати банку: а) щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2); щоквартально до 7-го числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки (або завірені банками виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал.
Банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення п.п. 4.2.5 в сумі 1 000,00 грн. за кожний випадок такого порушення (п.п. б, п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту (в повному обсязі або у визначеній банком частині) та іншої заборгованості за кредитним договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом. Для реалізації цього права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після направлення позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.
Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк. Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату штрафу застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк (п. 6.4. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Сервисы для юристов