ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 910/28828/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Ріал Істейт Фінанс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.12.2016у справі№ 910/28828/15Господарського суду міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Ріал Істейт Фінанс"на діїОболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобалрембуд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Ріал Істейт Фінанс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"про стягнення 336339,48грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи: від ДВС:не з'явились Миронюк І.В. (довіреність 11.12.2016) не з'явились не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 (суддя Отрош І.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 (головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.), припинено провадження в частині розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" про визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50113285 від 06.06.2016 та в частині розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" про визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника ВП №50113285 від 06.06.2016 в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку №26507030078717, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк"; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" в частині визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника ВП №50113285 від 06.06.2016 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк".
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду і передати справу до цього суду для здійснення повторного апеляційного розгляду, посилаючись на порушення ст.ст.22, 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), норм Закону України "Про виконавче провадження".
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Представники позивача, третьої особи та органу державної виконавчої служби не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" надійшла скарга на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві (далі ДВС), в якій скаржник (боржник) просив суд визнати недійсними постанову про арешт коштів боржника від 06.06.2016 ВП№50113285 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2016 ВП№50113285.
Звертаючись з даною скаргою до суду, скаржник (боржник) просив визнати недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№50113285 від 06.06.2016, оскільки майно Фонду фінансування будівництва, яке передано інвесторами будівництва (довірителями) управителю фонду (Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс"), не належить фонду (скаржнику) та передане йому в управління з метою реалізації мети створення фонду. При цьому, таке майно не може використовуватися не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном, та фонд не може відповідати за своїми зобов'язаннями вказаним майном.
Судами встановлено таке.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 у справі №910/28828/15, яке набрало законної сили 12.01.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалрембуд" задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" грошові кошти у розмірі 336339,48грн та судовий збір у розмірі 5045,09грн.
На виконання рішення суду Господарським судом міста Києва видано наказ від 12.01.2016 у справі №910/22828/15.
11.02.2016 старшим державним виконавцем ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№50113285 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі №910/22828/15, яким наказано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалрембуд" грошові кошти у розмірі 336339,48грн та судовий збір у розмірі 5045,09грн.
06.06.2016 державним виконавцем ДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№50113285 від 06.06.2016, якою накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору - 376 023,02грн
21.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конгрес Ріал Істейт Фінанс" надійшла скарга на дії ДВС, в якій скаржник (боржник) просив суд визнати недійсними постанову про арешт коштів боржника від 06.06.2016 ВП №50113285 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2016 ВП №50113285.
25.10.2016 в суді першої інстанції представник скаржника (боржника) подав заяву, в якій вказав, що відмовляється від оскарження у повному обсязі постанови про арешт коштів боржника ВП№50113285 від 06.06.2016 та зазначив, що оскаржує вказану постанову лише в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26507030078717, відкритому в АТ "Укрексімбанк", на який за його твердженням надходять грошові кошти Фонду фінансування будівництва від інвесторів будівництва.
Відмовляючи в задоволенні поданої відповідачем заяви, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.
Згідно з п.6 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управитель - це фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом; фінансування будівництва - використання управителем отриманих в управління коштів на проведення проектно-вишукувальних робіт та спорудження об'єктів будівництва за умовами договору; фонд фінансування будівництва - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" об'єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ (фонд фінансування будівництва) та ФОН (фонд операцій з нерухомістю).
У ст.6 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" зазначено, що об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя. Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном. Майно, набуте управителем у результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна. Кошти учасників фондів отримані управителем в управління, відокремлюються від іншого майна управителя, а також від коштів інших фондів.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управитель фонду на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах.
Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" зазначено, що управитель при реалізації права довірчої власності не може відповідати за своїми боргами активами фонду.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управитель не може використовувати отримане в управління майно не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном.
Сервисы для юристов