ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 903/616/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Корсака В.А., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Вугілля України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016у справі№ 903/616/16Господарського суду Волинської областіза позовомДержавного підприємства "Вугілля України"доПриватного підприємства "Сам Моторс"простягнення 40732,86грн
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Андрусенко Ю.С., Царенко Є.П. Остапук І.І., Мельничук О.В.В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Костюк С.В.) від 04.10.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Коломис В.В., судді - Мамченко Ю.А., Огороднік К.М.) від 05.12.2016 у справі №903/616/16 в позові відмовлено.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Вугілля України" просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.655, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.265 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників позивача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу належить частково задовольнити з огляду на таке.
Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сам Моторс" заборгованості в розмірі 40732,86грн, з яких 25492,30грн - основного боргу, 1252,94грн - процентів річних та 13987,62грн - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивачем 09.12.2012 було поставлено відповідачу вугілля на загальну суму 113492,30грн, тоді як відповідач розрахувався за поставлене вугілля частково на загальну суму 88000,00грн.
Судами встановлено таке.
14.10.2014 між ДП "Вугілля України" (постачальник/позивач) та ПП "Сам-Моторс" (покупець/відповідач) був укладено договір поставки вугілля №47-14/КПП (далі - договір, а.с.7-8), згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язувався поставити вугілля, а покупець прийняти його і оплатити його вартість.
Відповідно до п.2.1. договору поставці підлягає вугілля марки Г/Ж СШ (0-13), ДГ (0-200) орієнтовно в кількості 2000 тон. Фактичні щомісячні обсяги постачання сторони узгоджують у Додатках (Специфікаціях) до договору.
Поставка відбувається на підставі заявки покупця на умовах FCA (місце відправлення) у редакції Інкотермс - 2000 року. В разі якщо сторони погодять оплату вищезазначених послуг по перевезенню вугілля постачальником, покупець компенсує постачальникові його затрати на підставі відповідного рахунку та підтверджуючих документів (п.2.2. договору).
Відповідно до п.2.8. договору, на кожну партію вугілля постачальник повинен передати покупцеві наступні документи:
- рахунок-фактуру на оплату;
- акт приймання-передачі товару;
- податкову накладну на поставлений товар або зведену податкову накладну із реєстром відвантажень. Податкова накладна, що виписується постачальником та передається покупцю, має відповідати вимогам встановленим Податковим кодексом України, іншим нормативним документам, а також документам, які видаються податковими органами в якості податкової консультації;
- завірену копію залізничної або товарно-транспортної накладної;
- документ, який підтверджує якість товару (посвідчення якості).
Загальна сума договору (без врахування вартості перевезення) становить суму всіх додатків до договору (п.3.1. договору).
Згідно п.3.4. договору розрахунки за вугілля проводяться на умовах 100% передоплати. Дату внесення передоплати покупець зобов'язаний додатково погодити з постачальником. При наявності згоди постачальника можливі інші терміни розрахунків.
14.10.2014 між сторонами підписано додаток (специфікація) №1, в якому вказано загальну вартість товару 515100,00грн, період поставки жовтень 2014 року (а.с.10).
02.12.2014 ПП "Сам Моторс" перерахувало ДП "Вугілля України" 88000грн за вугілля згідно договору №47-14/КПП від 14.10.2014.
Позивач, посилаючись на те, що на виконання умов договору ним 09.12.2012 було поставлено відповідачу вугілля на загальну суму 113492,30грн, тоді як відповідач розрахувався за поставлене вугілля частково на загальну суму 88000,00грн, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 40732,86грн, з яких 25492,30грн - основного боргу, 1 252,94грн - процентів річних та 13987,62грн - інфляційних втрат.
Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції зазначивши, що факт отримання відповідачем товару за наданими позивачем доказами є недоведеним, відмовили в позові.
Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Сервисы для юристов