ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 902/613/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. ? головуючого (доповідач), Могил С.К., Грека Б. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016У справі№ 902/613/16 Господарського суду Вінницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"ДоМогилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик"Про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 438051,94 грн. заборгованості, не з'явились, не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача за договором № 415/14-ТЕ-1 від 20.11.2013 за природний газ, спожитий в січні 2014 року - березні 2014 року та жовтні 2014 - грудні 2014, пеню у розмірі 152543,27 грн.; суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 263001,81 грн., 3 % річних у розмірі 22506,87 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.10.2016 у справі № 902/613/16 (суддя Тварковський А.А.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивача 75217,52 грн. пені, 21464,11 грн. 3% річних, 251153,03 грн. інфляційних втрат та 6345,78 грн. витрат з оплати судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення 77325,75 грн. пені, 1042,76 грн. 3% річних та 11848,78 грн. інфляційних втрат відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем помилково у кожний період прострочення заборгованості включався останній день, у який відбулася проплата, тому відповідно до розрахунку суду, заборгованість з пені та 3% річних, відповідно становить 150435,05 грн. та 21464,11 грн., а інфляційні витрати - 251153,03 грн. Зменшуючи розмір штрафних санкцій на 50%, місцевий господарський суд виходив з приписів пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України та стягнув пеню в розмірі 75217,52 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 902/613/16 (у складі колегії суддів: Бучинської Г.Б. - головуючого, Василишин А.Р., Грязнова В.В.) рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2016 у справі № 902/613/16 Господарського суду Вінницької області залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 902/613/16, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 902/613/16 в частині зменшення розміру пені на 75217,52 грн., і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 75217,52 грн. пені, в іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2016 залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки суди порушили вимоги ст. 83 ГПУ України та ст. 233 ГК України і ст. 551 ЦК України, оскільки суди не урахували, що неустойка в розмірі 150435,05 грн., яка підлягає стягненню, значно менша заподіяних позивачу неналежним виконанням умов договору збитків, що складають 251193,03 грн. Крім цього, судами досліджено лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконано вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Теплоенергетик" (покупець, відповідач) 20.11.2013 укладено договір № 415/14-ТЕ-1 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Пунктом 2.1 договору сторонами передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ в обсязі до 2995,517 куб.м.
Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Пунктом 3.4 договору сторонами передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству один примірнику оригінал акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно із п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом та без врахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1118,974 грн., крім цього ПДВ 17%- 190,226 грн., всього 1309,20 грн. з ПДВ .
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
Додатковими угодами до договору внесено зміни до п. 5.2 договору "Ціна газу", визначивши ціну за 1000 куб. м. газу в розмірі 1091,00 грн. з урахуванням збору до цільової надбавки, п. 12 договору "Адреси та реквізити сторін", п. 1.2 "Предмет договору", п. 6.3 Договору "Щодо зарахування коштів".
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань продавцем (позивачем) передано покупцю (відповідачу) протягом січня-березня 2014 року та жовтня-грудня 2014р року природний газ на загальну суму 3286809, 44 грн., що підтверджується скріпленими підписами та печатками сторін актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 31.10.2014, 30.11.2014 та від 31.12.2014.
Відповідач зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу не виконав належним чином, за поставлений газ розрахувався з порушенням строків, встановлених договором, що підтверджується довідкою про операції за період з 01.01.2014 по 30.11.2015, довідкою про сальдо за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 та банківськими виписками по рахунку позивача.
Як стверджується вказаними довідкою про операції, довідкою про сальдо та банківськими виписками з рахунку позивача основний борг відповідачем сплачено 30.03.2015.
Зважаючи на те, що відповідач договірні зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу не виконав належним чином (за поставлений природний газ здійснено розрахунок несвоєчасно), позивачем заявлено до стягнення з нього 152543 грн. 27 коп. пені, 22506 грн. 87 коп. 3% річних та 263001 грн. 81 коп. інфляційних втрат.
Щодо стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат судом апеляційної інстанції зазначено наступне.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу ч.ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сервисы для юристов