Постанова ВГСУ від 28.01.2015 року у справі №909/660/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 909/660/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Івано-Франківської області 19.08.2014 Львівського апеляційного господарського суду 29.10.2014у справі Господарського суду№ 909/660/14 Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Гуцул А.Д.;- відповідача Добрянський І.В.;В судовому засіданні 14.01.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 28.01.2015.

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" про стягненні заборгованості за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007 в сумі 4 656 274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 55 305 194, 22грн, з яких: 132 575, 41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 1 574 672, 92грн.; 4 434 931, 69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 52 676 184, 98 грн.; 36 856, 37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 437 763, 89грн.; 48 212, 58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 572 648, 00грн.; 3 698, 10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 43 924, 42 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 у справі № 909/660/14 (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючий суддя, судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.), стягнуто заборгованість за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007 в сумі 4 656 274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 55 305 194, 22грн, з яких: 132 575, 41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 1 574 672, 92грн.; 4 434 931, 69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 52 676 184, 98 грн.; 36 856, 37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 437 763, 89грн.; 48 212, 58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 572 648, 00грн.; 3 698, 10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 43 924, 42 грн.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 909/660/14.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 909/660/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" визначеної позивачем заборгованості по тілу кредиту, процентах за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення.

Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту.

З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.

Правовідношення, що виникло, є зобов'язанням. У подальшому сторони в залежності від суб'єктивного становища виконують обов'язок вчинити дію чи здійснюють вимоги, визначені змістом правовідношення, відповідно до умов договору, тобто виконують зобов'язання.

Порядок виконання та припинення зобов'язання регулюється ЦК України.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).