ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Справа № 923/746/13
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року у справі № 923/746/13 господарського суду Херсонської області за позовом Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,
за участю представників:
Прокуратури: Боднарчук В.М., посв. № 023013,
Відповідача 1: не з'явився,
Відповідача 2: не з'явився,
Третьої особи: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Херсонський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Відповідач 1), Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (далі - Лазурненська сільрада, Відповідач 2), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсними п. 4.1. рішення ІХІХ сесії п'ятого скликання Лазурненської селищної ради № 755 від 07.09.2010 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів та технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для об'єктів архітектури", та п.п. 2. - 2.4. рішення Лазурненської селищної ради № 105 від 24.06.2011 року "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації щодо відведення в оренду земельних ділянок з складанням договору оренди", з моменту їх винесення, а також про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки площею 0,0438га, вартістю 35580грн., укладеного 22.07.2011 року між Лазурненською сільрадою і ФОП ОСОБА_2, зареєстрованого у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру 14.09.2011 року за реєстраційним записом №652470004000734, та про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути до земель запасу Лазурненської сільради вказану земельну ділянку площею 0,0438га, вартістю 35580грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.07.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, Третя особа).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.07.2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року, у позові Прокурора відмовлено повністю.
У поданій касаційній скарзі, Заступник прокурора Одеської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 123, 124, 134-139 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач 1, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, вважав доводи та вимоги Прокурора, викладеними у касаційній скарзі, необґрунтованими, у зв'язку з чим, просив постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.03.2007 року Лазурненською сільрадою було прийнято рішення за № 187 "Про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельних ділянок", яким надано згоду ФОП ОСОБА_2 на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га, що розташована по АДРЕСА_1, для будівництва кафе.
В наступному, 07.09.2010 року Лазурненською сільрадою було прийнято рішення за № 755 "Про надання дозволу на виготовлення проектів та технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для об'єктів архітектури", яким ФОП ОСОБА_2 було затверджено матеріали попереднього погодження вибору земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення із земель запасу в оренду строком на 5 років земельної ділянки орієнтовною площею 0,0450га для будівництва кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_1, а рішенням цієї ж селищної ради за № 105 від 24.06.2011 року "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації щодо відведення в оренду земельних ділянок з складанням договору оренди" ФОП ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду вказаної земельної ділянки площею 0,0450га для будівництва кафе з літнім майданчиком та вирішено надати останній цю земельну ділянку із земель запасу в оренду строком на 49 років.
На підставі зазначеного рішення № 105 від 24.06.2011 року Лазурненської сільради, між останньою (Орендодавецьм) і ФОП ОСОБА_2 (Орендар) 22.07.2011 року було укладено договір оренди землі, зареєстрований 14.09.2011 року у Відділі Держкомзему у Скадовському районі за № 652470004000734, відповідно до умов якого, ФОП ОСОБА_2 було передано в оренду земельну ділянку площею 0,0438 га по АДРЕСА_1.
Вимогами Прокурора у даній справі є з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсними п. 4.1. рішення ІХІХ сесії п'ятого скликання Лазурненської селищної ради № 755 від 07.09.2010 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів та технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для об'єктів архітектури", та п.п. 2. - 2.4. рішення Лазурненської селищної ради № 105 від 24.06.2011 року "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації щодо відведення в оренду земельних ділянок з складанням договору оренди", з моменту їх винесення, а також про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки площею 0,0438га, вартістю 35580грн., укладеного 22.07.2011 року між Лазурненською сільрадою і ФОП ОСОБА_2, зареєстрованого у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру 14.09.2011 року за реєстраційним записом №652470004000734, та про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути до земель запасу Лазурненської сільради вказану земельну ділянку площею 0,0438га, вартістю 35580грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з посиланням на ст.ст. 124, 134 та п. 1 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, і те, що спірну земельну ділянку було надано Відповідачу 1 в оренду з порушенням вимог чинного законодавства, тоді як сам договір було укладено з порушенням встановленого для цього законом порядку і, зокрема, на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів.
Однак, суд першої інстанції, з посиланням на положення ст. 124 та п. 1 Перехідних положень ЗК України та, встановивши, що рішення № 187 "Про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельних ділянок" від 12.03.2007 року було прийнято до 01.01.2008 року, дійшов висновку про те, що передача спірної земельної ділянки в оренду Відповідачу 1 правомірно здійснювалась без проведення земельних торгів (аукціону), у зв'язку з чим, визнав посилання Прокурора на порушення вимог чинного законодавства при укладенні між Відповідачами договору оренди, безпідставним, відмовивши йому в позові.
Суд апеляційної інстанції, також, з посиланням на положення чинного законодавство і, зокрема, ст.ст. 124, 134, 137 ЗК України, та рішення Конституційного Суду України від 11.11.2008 року у справі № 1-46/2008, яким було визнано неконституційним п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 394 від 17.04.2008 року "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів", дійшов висновку про те, що на момент оформлення спірної земельної ділянки не було встановлено порядку проведення земельних торгів, що виключало можливість їх проведення, у той час як чинне законодавство не забороняло органу місцевого самоврядування, відповідно до наданих йому законом повноважень, самостійно розпоряджатися землями комунальної власності шляхом надання їх у користування, у тому числі - Відповідачу 1, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції про відмову в позові Прокурора у даній справі, залишив без змін.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Сервисы для юристов