Постанова ВГСУ від 28.01.2014 року у справі №913/1592/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 913/1592/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. та постанову господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. по справі № 913/1592/13 про за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Донбастеплоенергосервіс" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Укрюркомпань",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду м. Києва від 12.09.2013р. визнано банкрутом боржника - Приватне підприємство (ПП) "Укрюркомпань". Відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кудінова Є.В. Зобов'язано керівника ПП "Укрюркомпань" передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майна ПП "Укрюркомпань". Зобов'язано ліквідатора здійснити офіційне оприлюднення повідомлення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом, а також повідомлення про те, що претензії кредиторів приймаються ліквідатором у двохмісячний строк з дня публікації оголошення. Зобов'язано ліквідатора надати суду звіт про виконану роботу у ліквідаційній процедурі т ліквідаційний баланс банкрута. Зобов'язано комітет кредиторів на засіданні комітету розглянути звіт ліквідатора, протокол з зазначених питань надати суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська залишено без задоволення, постанову господарського суду Луганської області від 12.09.2013 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. та постанову господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. по справі № 913/1592/13 та припинити провадження у справі про банкрутство ПП "Укрюркомпань", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 6, 16, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 43, 80 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що застосовується до спірних правовідносин), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

За визначенням 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, останній зобов'язаний звернутись у справу про банкрутство з відповідною письмовою заявою про визнання його грошових вимог до боржника, а також, подати докази, що їх підтверджують.

Крім того, ст. 210 ГК України (в редакції, чинній на дату звернення податковим органом з апеляційною скаргою) визначено, що кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів з кредиторськими вимогами до боржника не зверталась, отже не набула статусу кредитора Приватного підприємства "Укрюркомпань" у цій справі.

Поряд з цим, апеляційним господарським судом не встановлено наявність у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до Приватного підприємства "Укрюркомпань".

Крім того, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів не надала доказів того, що оскаржуваною постановою господарського суду та постановою апеляційного господарського суду вирішено питання про її права та обов'язки у цій справі.

Отже, апеляційне провадження за скаргою ДПІ необхідно було припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 4) ч. 1 ст. 1119 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.