ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Справа № 13/260-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 27.01.14р.)
від ВДВС не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.09.13р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р.
у справі № 13/260-09
за позовом Сумської міської ради, м. Суми
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми
за участю Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Суми
про зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.13р. у справі № 13/260-09 (суддя Левченко П.І.) задоволено скаргу Сумської міської ради, визнано незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 21.03.13р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 01.10.10р. у даній справі, визнано недійсною вказану постанову та направлено оригінал зазначеного наказу ВДВС Сумського МУЮ до виконання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р. (головуючий Сіверін В.І., судді Медуниця О.Є., Терещенко О.І.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 09.09.13р. та постанову від 10.10.13р. скасувати, у задоволенні заяви Сумської міської ради на дії ДВС відмовити у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 2-3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.10р. у справі № 13/260-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.10р., зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,0020 га, передану в оренду за договором від 14.11.07р. та за власний рахунок привести звільнену земельну ділянку до стану, який передував початку проведення будівельних робіт.
01.10.10р. на виконання вказаного рішення видано наказ.
Постановою від 12.09.12р. старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, боржника зобов'язано самостійно виконати рішення суду у семиденний строк від дня винесення постанови та надати документальне підтвердження повного виконання державному виконавцю.
21.03.13р. державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.
14.05.13р. вказану постанову разом з наказом № 13/260-09 від 01.10.10р. надіслано до господарського суду Сумської області (а.с. 69Г, т. 2).
05.07.13р. Сумська міська рада в порядку ст. 1212 ГПК України звернулася до господарського суду першої інстанції зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ Балаби А.О. щодо винесення постанови від 21.03.13р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 13/260-09, визнання вказаної постанови недійсною та повернення зазначеного наказу для виконання до відділу Державної виконавчої служби.
Сервисы для юристов