Постанова ВГСУ від 27.12.2016 року у справі №914/1027/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 914/1027/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів:Поляк О.І. , Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 914/1027/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід"простягнення заборгованості в сумі 2 619 000,00 грн,в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Соснін Д.О., Чередниченко Д.О. (довіреність від 20.12.2016)

від відповідача: Прудкий О.В. (довіреність від 21.12.2016)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі №914/1027/16 (суддя Кітаєва С.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді - Мирутенко О.Л., Юрченко Я.О.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі №914/1027/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 525, 526, ч. 1 ст. 599, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях до відзиву відповідач повністю заперечує викладені в скарзі доводи.

В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки воно заявлено поза межами передбаченого ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду касаційної скарги, в судове засідання з'явились повноважні представники позивача, які підтримали доводи касаційної скарги та надали пояснення по суті скарги.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.04.2015 ТОВ "Галичина-Захід" було направлено на електронну пошту ТОВ "Традєкс" проект договору поставки № 15-033 (зі сторони відправника даний проект не підписаний та не скріплений його печаткою), за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме: пшеницю урожаю 2014 року у кількості 900 тонн за ціною 3 880,00 грн за одну тону, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в АТ Банк "Фінанси та Кредит".

ТОВ "Традєкс" у відповідь скерувало на електрону адресу відповідача свій проект договору із зауваженнями, зокрема, вказаний відповідачем рахунок позивача в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було змінено на рахунок позивача в ПАТ "УкрСиббанк". Даний проект договору зі сторони позивача був підписаний та скріплений його печаткою.

Тоді ж, 01.04.2015, відповідач надав позивачу довіреність № 246/1 на одержання своїм представником Радченком В.В. товару від позивача.

Також з встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що позивач 02.04.2015 виставив відповідачеві рахунок № 36 на оплату товару (900 000 кг пшениці) на загальну суму 3 492 000,00 грн, у якому зазначено р/р постачальника (ТОВ "Традєкс") в ПАТ "УкрСиббанк".

На підставі видаткових накладних № 99 від 02.04.2015, № 102 від 03.04.2015, №103 від 06.04.2015, № 105 від 07.04.2015, № 106 від 08.04.2015, № 109 від 16.04.2015 та № 110 від 17.04.2015, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплені їх гербовими печатками, здійснено поставку 985 440 кг пшениці, загальною вартістю 3 823 507,20 грн.

03.04.2015 відповідач платіжним дорученням № 3251 здійснив переказ коштів у розмірі 873 000,00 грн з призначенням платежу "пшениця 225 тон згідно рах.№ 36 від 02.04.2015 р." на рахунок позивача в АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Крім того, на рахунок позивача в АТ Банк "Фінанси та Кредит" відповідачем було здійснено переказ коштів в загальному розмірі 1 746 000,00 грн на підставі платіжних доручень від 08.04.2015 № 3349 та № 3363 з призначенням платежів: "пшениця 225 тон згідно рах. №36 від 02.04.2015р."

Як стверджує позивач, того ж дня, а саме 08.04.2015, в ході переговорів між сторонами було виявлено помилку щодо переказу коштів на рахунок позивача в ПАТ Банк "Фінанси та Кредит", у зв'язку з чим відповідач направив на електронну адресу останнього листи щодо повернення помилково перерахованих коштів. Позивач, в свою чергу, 08.04.2015 надіслав ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" лист № 08-04/4, в якому просив повернути відповідачу помилково переказані ним грошові кошти. Вказаний лист було прийнято та зареєстровано банком за вх.№2704. Проте, у зв'язку із проблемами із платоспроможністю банку така вимога позивача не була виконана банком.

При цьому відповідач 21.04.2015 та 24.04.2015 здійснив часткову оплату товару у розмірі 733 009,60 грн та 471 497,60 грн на рахунок позивача у банку ПАТ "УкрСиббанк", що підтверджується банківськими виписками.

Позивач вважає, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару на суму 1 204 507,20 грн, які були перераховані на рахунок у ПАТ "УкрСиббанк". При цьому переказ грошових коштів в розмірі 2 619 000,00 грн на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" останній вважає неналежним виконанням зобов'язання, оскільки ТОВ "Галичина-Захід" зобов'язане було здійснювати оплату на рахунок ТОВ "Традєкс" відкритий в ПАТ "УкрСиббанк", який був зазначений у рахунку на оплату та у видаткових накладних.

Позивач 25.11.2015 звернувся до відповідача з претензією № 1 про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим і заявлено позов у даній справі про стягнення заборгованості у розмірі 2 619 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини з поставки товару. Факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару, а саме, пшениці 6 класу в кількості 985 440 кг загальною вартістю 3 823 507,20 грн, підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін. При цьому суд дійшов висновку, що зарахування коштів на рахунки позивача в банківських установах, в тому числі перерахованих 03.04.2015 та 08.04.2015 в сумі 2 619 000,00 грн на відкритий станом на час здійснення переказів рахунок позивача в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та відсутність доказів повернення цих коштів відповідачу чи видачі готівкою, підтверджують виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого товару.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості в спірній сумі, зазначив також про таке.

Проаналізувавши рахунок № 36 від 02.04.2015 на оплату і спірні видаткові накладні, та враховуючи, що спірні відносини між сторонами виникли на підставі усного правочину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при здійсненні оплати за отриманий товар відповідач повинен був врахувати вказані позивачем реквізити рахунку, відкритого в ПАТ "УкрСиббанк", оскільки для підтвердження належного виконання умов вказаного правочину зазначені позивачем реквізити є істотними умовами. Відтак, здійснивши часткову оплату в розмірі 2 619 000,00 грн на рахунок в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідач вказав неналежний рахунок, що підтверджується також листами ТОВ "Галичина-Захід" №№ 172, 173 та 174 від 08.04.2015 про повернення помилково перерахованих коштів та листом ТОВ "Традекс" № 08-04/4 від 08.04.2015.

Однак, за висновком апеляційного господарського суду, перерахування коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не призвело до виникнення заборгованості на спірну суму.