ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 347/811/15
провадження № 51-254 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014090190000312 від 10 листопада 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2024 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року стосовно нього.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.
На підставі статей 49, 74 КК звільнено ОСОБА_6 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Судами попередніх інстанцій за обставин, детально наведених у вироку, встановлено, що ОСОБА_6 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК).
Так, суд установив, що 11 листопада 2010 року ОСОБА_6 за результатами виборів до органів місцевого самоврядування України був обраний сільським головою Старокутської сільської ради шостого демократичного скликання територіальної громади с. Старі Кути Косівського району Франківської області (далі - Старокутська сільська рада, сільська рада). Займаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_6 , згідно з прим. 1 до ст. 364 КК був службовою особою та відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» - суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
17 вересня 2014 року Старокутською сільською радою в особі сільського голови с. Старі Кути ОСОБА_6 та ППФ «Явір» в особі директора ОСОБА_7 , було укладено договір підряду № 6 (далі - Договір), за умовами якого сільська рада виступила замовником ремонтно-будівельних робіт у виді капітального ремонту вул. В. Стуса в с. Старі Кути, а ППФ «Явір» - підрядником, який на власний ризик зобов`язався виконати вказані роботи, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.
Невід`ємною частиною договору підряду, відповідно до розд. 17 Договору, є додатки - кошторис, акт виконаних робіт, якими передбачено обсяги та вартість робіт, що повинні виконуватися за Договором. Відповідно до розділів 6 і 9 Договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до здачі, а оплата - протягом трьох днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.
У подальшому 23 вересня 2014 року ОСОБА_6 , діючи всупереч ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушуючи пункти 1.7, 2.1, 2.11, 4.1, 4.2, 4.9, 4.14, 5.1, 5.2 посадової інструкції сільського голови, достовірно знаючи, що підрядні роботи за Договором не виконані, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ППФ «Явір», підписав та завірив печаткою сільської ради акт приймання виконаних робіт форми КБ-2, в який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ППФ «Явір» виконано роботи у вигляді капітального ремонту вул. В. Стуса на суму 90 000 грн, які фактично виконані не були.
Надалі, доводячи свій злочинний намір, спрямований на розтрату бюджетних коштів, до кінця, ОСОБА_6 надав вказівку бухгалтерії сільської ради скласти платіжні доручення та здійснити оплату ППФ «Явір» у сумі 90 000 грн за нібито проведені роботи на підставі підробленого ним 23 вересня 2014 року акта приймання виконаних будівельних робіт від 08 жовтня 2014 року, які фактично не виконувалися.
У період з 08 по 22 жовтня 2014 року на підставі платіжних доручень від 08 жовтня 2014 року № 5, 28 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на банківський рахунок ППФ «Явір» були перераховані кошти на загальну суму 90 000 грн (відповідно 77 000 та 13 000 грн).
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 06 листопада 2025 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно нього, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог засуджений ОСОБА_6 , наводячи детальні доводи щодо відсутності будь-якої шкоди у даному кримінальному провадженні, посилається на те, що:
Сервисы для юристов