Постанова ВГСУ від 27.11.2025 року у справі №127/16291/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 127/16291/22

провадження № 51-1220 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020020000546, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2024 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 15 по 20 червня 2022 року.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів у провадженні та скасовано арешт на майно. Внесені в якості застави кошти ухвалено повернути заставодавцю.

Вироком Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2025 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої задоволено частково, вирок місцевого суду скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 постановлено рахувати з дня затримання на виконання вироку. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, однак суди із цим не погодились. Місцевий суд перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 119 КК України, а суд апеляційної інстанції - на ч.2 ст.121 КК України, за якою й засудив.

Вироком апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_8 15 червня 2022 року близько 12:00 приїхав на територію металоприймального пункту за адресою: АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_9 на ґрунті неузгодженості умов взаємного обміну металобрухтом виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_8 , застосовуючи фізичну силу, вирвав у ОСОБА_9 металевий кутник, який останній підняв із землі та намагався закинути через паркан, та близько 12:30, діючи умисно, наніс ОСОБА_9 металевим кутником один удар навідмаш, зліва направо, у праву ділянку голови, заподіявши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_9 , а діяв з невизначеним (неконкретизованим) умислом, тому він має нести відповідальність за ті наслідки, які фактично настали, в даному випадку тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Вимоги касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах захисники, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.