ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2014 року Справа № 927/989/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Остерської квартирно-експлуатаційної частини районуна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.09.2014у справі№ 927/989/14 господарського суду Чернігівської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доОстерської квартирно-експлуатаційної частини районупростягнення 14 952, 19 грнза участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Мельниченко О.В., дов. від 18.07.2014
ВСТАНОВИВ:
У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулося до господарського суду з позовом до Остерської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 14 952,19 грн, з яких: 12 178,41 грн - сума пені, 2 467,04 грн - сума трьох відсотків річних, 306,74 грн - сума інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 13/3913-ТЕ-39 від 26.02.2013 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого відповідач відповідно до ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України та умов договору має нести відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.07.2014 (суддя Скорик Н.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Остерської квартирно-експлуатаційної частини району на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 11743,24 грн пені, 307,74 грн інфляційних втрат, 2378,81 грн. три відсотки річних та 1763,05 грн. витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки, як свідчать наявні в матеріалах справи докази (копії платіжних доручень), відповідач зобов'язання з оплати отриманого природного газу виконав в повному обсязі, але з порушенням договірного строку платежу. Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем невірно визначено періоди нарахування сум пені та трьох відсотків, а саме: безпідставно врахована дата сплати заборгованості, яка не враховується в період прострочення, та провів власний розрахунок зазначених сум.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 (колегія суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий, Гаврилюк О.М., Лобань О.І.) апеляційну скаргу Остерської квартирно-експлуатаційної частини району залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 24.07.2014 - без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Остерська квартирно-експлуатаційна частина району просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 26.02.2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (покупець, відповідач) укладено договір №13/3913ТЕ-39 про закупівлю природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю імпортований природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а покупець - прийняти та оплатити його в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.
Згідно з п.1.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 13.05.2013 продавець передає покупцю в період з 01.02.2013 по 30.04.2013 природний газ в обсязі до 820,045 куб.м., в тому числі по місяцях: лютий - 350,045 куб.м., березень - 350,000 куб.м., квітень - 150, 000 куб.м.
Відповідно до п.п.2.2. п.2 додатку №1 до договору №63-22/12 БО від 28.02.2012 приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 13.05.2013 ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової набавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням ПДВ - 1 309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить - 1 146 834,96 грн (разом з ПДВ).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.4.1. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору, останній набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'яти робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2012, і діє у частині поставки газу до 31.12.212 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов зазначеного договору позивач протягом лютого - квітня 2013 року за актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2013, 31.03.2013 та 30.04.2013 поставив відповідачу природний газ в обсязі 820,045 тис.куб.м. на загальну суму 1 073 602,91 грн.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю природного газу № 13/3913ТЕ-39 від 26.02.2013 склались правовідносини з поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язаний передати в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями № 163 від 28.03.2013 на суму 302957,91, № 176 від 28.03.2013 на суму 116045,00, № 231 від 26.04.2013 на суму 292720,00 грн, № 343 від 27.06.2013 на суму 165500,00 грн, № 284 від 30.05.2013 на суму 141 440,00 та № 396 від 29.07.2013 на суму 54940,00 грн, відповідач повністю розрахувався з позивачем за прийнятий в лютому-квітні 2013 року природний газ, однак, здійснював розрахунки з порушенням строків, встановлених п.4.1. договору, що і стало підставою для звернення НАК "Нафтогаз України" до господарського суду з позовом до Остерської КЕЧ району у даній справі про стягнення з останнього 12178,41 грн пені, 2467,04 грн трьох відсотків річних і 306,74 грн інфляційних нарахувань згідно поданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Сервисы для юристов