ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2015 року Справа № 32/612 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна", м.Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015
зі справи № 32/612
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 у справі № 32/612
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна", м. Київ (далі - Товариство)
до відповідача державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький", м. Київ (далі - Підприємство)
третя особа - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, м. Київ
про зобов'язання належним чином виконати певні дії,
за зустрічним позовом державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна", м. Київ
за участю військової прокуратури Центрального регіону України, м.Київ
про визнання недійсним договору.
Судове засідання проведено за участю представників:
прокурора - Корішко В.М., Леонідов В.М.;
позивача - Ткаченко Р.Ю.;
відповідача - Костюк А.З., Пугайко І.І.;
третьої особи - Івашова Т.Л.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2015 року Товариство звернулося із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 у справі № 32/612 за нововиявленими обставинами (далі - Заява).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі № 32/612 (суддя Прокопенко Л.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Хрипун О.О. - головуючий, судді Власов Ю.Л. і Михальська Ю.Б.), відмовлено у задоволенні Заяви.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.02.2015, постанову апеляційної інстанції від 22.07.2015, а Заяву задовольнити. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2012 у справі №32/612, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 та Вищого господарського суду України від 10.07.2012, провадження у справі щодо первісних позовних вимог припинено, оскільки Арбітражний суд м.Стокгольма вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора (без створення юридичної особи), укладений 03.10.2000 Підприємством, компанією "Карлтон Трейдінг ЛТД" та Товариством. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Судами також встановлено, що Товариство у Заяві, яка була подана до суду 13.01.2015, нововиявленою обставиною зазначало арбітражне застереження, яке міститься у додатковій угоді від 14.05.2010 № 4 про внесення змін та доповнень до договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 03.10.2000, яке є дійсним на даний час та про яке воно довідалося з ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2014 зі справи № 2-к/761/9/2014, що набрала законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду міста Києва 25.06.2014. При цьому істотною обставиною, з якою Товариство пов'язувало перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 зі справи № 32/612, була наявність у компанії "Карлтон Трейдінг ЛТД" майнового інтересу у договорі про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора (без створення нової юридичної особи) від 03.10.2000.
Поясненням Товариства та доказам, які у цьому зв'язку були ним подані, суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність поданої останнім заяви.
При цьому суди, правильно врахувавши вимоги ст. 112 ГПК України, обґрунтовано виходили з того, що в даному випадку заявник не довів існування тих обставин, з якими закон пов'язує можливість перегляду справи в порядку, який передбачений розділом ХІІІ ГПК України, а його посилання на те, що про арбітражне застереження він довідався з ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2014 зі справи № 2-к/761/9/2014, що набрала законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду міста Києва 25.06.2014, суди обґрунтовано не взяли до уваги, з огляду на те, що про згадане застереження Товариство було обізнано згідно з рішенням Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольма від 30.09.2011.
Сервисы для юристов