ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2014 року Справа № 916/1836/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.
за участю представника відповідача - Конончук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 у справі № 916/1836/14господарського суду Одеської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" простягнення 1 531 282,63 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2014 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" 1 260 000 грн. основного боргу, 25 200 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 (колегія у складі суддів: Ярош А.І., Журавльов О.О., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2014 скасовано в частині відмови у стягненні штрафних санкцій, викладено резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" 1 260 000 грн. основного боргу, 82 573,06 грн. пені, 31 793,15 грн. 3% річних, 84 837,15 грн. інфляційних втрат, 29 183,18 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити."
Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014, державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2014 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
В травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" про стягнення 1 531 282,63 грн., з яких - 1 260 000 грн. основного боргу, 152 995,07 грн. пені, 33 450,41 грн. 3% річних, 84 837,15 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" вказало про те, що 13.12.2012 між казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба", правонаступником якого є Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" (як замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" було укладено договір № 17 про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, згідно умов якого останній зобов'язався здійснити Створення програмно - технічного комплексу для виконання функцій контролю і керування технологічними процесами Морського Рятувального Координаційного підцентру, ЕЦУ БРЦ та однієї автоматизованої берегової радіостанції морського району А1 Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки у м. Керч (поставити необхідне обладнання (товар); виконати проектування робіт з монтажу та розміщення придбаного обладнання на берегових об'єктах, виконати підготовчі роботи з будівельно - монтажних робіт, виконати будівельні роботи (роботи); здійснити тестування обладнання у тестовому режимі, здійснити монтаж та на лаштування придбаного обладнання та програмного забезпечення на берегових об'єктах, здійснити загальне тестування всього програмно - технічного комплексу, перевірити дальність дії БРСт і зон покриття радіозв'язком морської поверхні ПРР України(послуги)), а замовник - в порядку та на умовах , визначених договором, прийняти вказані товар, роботи та послуги і оплатити їх. Місце поставки товару, виконання робіт та надання послуг: Україна, м. Керч, вул. Кірова, 54. Надання послуг, виконання робіт та поставка товару здійснюється згідно технічного завдання у 5 етапів: І етап - "Поставка необхідного обладнання", ІІ етап - "Проектування робіт з монтажу та розміщення придбаного обладнання на берегових об'єктах", ІІІ етап - "Підготовчі роботи з будівельно - монтажних робіт та тестування обладнання у тестовому режимі", ІV етап - "Будівельні роботи, монтаж та налаштування придбаного обладнання на берегових об'єктах", V етап - "Перевірка дальності дії БРСт і зон покриття радіозв'язком морської поверхні ПРР України". Посилаючись на те, що відповідач у повному обсязі не здійснив розрахунків за виконані позивачем роботи відповідно до умов договору № 17 від 13.12.2012, останній просив стягнути 1 260 000 грн. боргу, також на вказану суму заборгованості позивачем нараховано пеню в сумі 152 995,07 грн. на підставі п. 7.3.3 договору № 17 від 13.12.2012, також на підставі ст. 625 ЦК України 33 450,41 грн. 3% річних та 84 837,15 грн. інфляційних втрат.
Господарський суд Одеської області визнав доведеними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги щодо стягнення 1 260 000 грн. основного боргу. Що стосується вимог відносно стягнення пені, 3% річних та інфляційних, то господарський суд Одеської області дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення, в задоволенні позову в цій частині було відмовлено.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду Одеської області в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1 260 000 грн. З висновками щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних не погодився. При цьому виходив з наступного. Як вбачається з акту надання приміщення від 01.04.2013 (т. 1 арк.с.75) приміщення для виконання монтажу технологічного обладнання були надані позивачу лише 01.04.2013, замість 20.12.2012 як це передбачено умовами договору, що стало наслідком порушення строків виконання зобов'язань позивачем не з його вини, оскільки він не мав можливості розпочати роботи без надання приміщення. Умовами договору визначено, що етапи договірних зобов'язань є такими, що повинні виконуватись послідовно. Позивачем поетапно було поставлено обладнання (товар) (т. 1 арк.с.64-74), а в подальшому виконані всі етапи Робіт та послуг. Зазначені обставини підтверджуються актами приймання-передачі наданих послуг, а саме: завершення І-го етапу - "Поставка необхідного обладнання" оформлене Актами прийому-передачі товару за період з 11.01.2013р. по 25.03.2013р.; ІІ-го етапу - "Проектування робіт з монтажу та розміщення придбаного обладнання на берегових об'єктах" - оформлене Актом приймання-передачі наданих послуг № 21/06 від 21.06.2013р.; ІІІ-го етапу - "Підготовчі роботи з будівельно-монтажних робіт та тестування обладнання у тестовому режимі" - оформлене Актом приймання-передачі наданих послуг № 21/06-13 від 21.06.2013р.; V-го етапу - "Перевірка дальності дії БРСт і зон покриття радіозв'язком морської поверхні ПРР України" - всі роботи цього етапу були фактично виконані станом на 26 червня 2013 року, - на день введення в експлуатацію програмно-технічного комплексу у с. Юркіно, що оформлено Актом приймання-передачі наданих послуг № 12/08-13 від 12.08.2013р. Що стосується ІV-го етапу виконання робіт - "Будівельні роботи, монтаж та налаштування придбаного обладнання та програмного забезпечення на берегових об'єктах, загальне тестування всього програмно-технічного комплексу", то, як встановлено судом, згідно Акту № 16/08-13 від 16.08.2013 контрольної перевірки усунення виявлених недоліків, з приймально-здавальних випробувань програмно - технічного комплексу за договором № 17 від 13.12.2012, яка проводилась комісією, що утворена відповідно до наказу казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" за № 262-Н від 08.07.2013 "Щодо проведення приймально-здавальних робіт", робота комісії є завершеною, також є завершеними приймально-здавальні випробування програмно - технічного комплексу за договором № 17 від 13.12.2012 (т.1 а.с. 90-92). Станом на 26 червня 2013 року всі роботи IV етапу були повністю виконані, однак Акт приймання-передачі наданих послуг станом на 16.08.2013 не було підписано у зв'язку із відмовою замовника (по причині не оформлення Декларація про початок виконання будівельних робіт). Лише після оформлення вказаної Декларації про початок виконання будівельних робіт було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 13/01-14 від 13.01.2014(т.1 а.с.93). Після підписання уповноваженими представниками сторін Акту 16/08-13 контрольної перевірки усунення виявлених недоліків від 16.08.2013 позивачем направлено поштовим зв'язком рахунок СФу-001156 від 16.08.2013 із супровідним листом за вих. №734/2 від 16.08.2013 на адресу відповідача 65026, м.Одеса, вул.Ланжеронівська,1 КП "Морська пошуково-рятувальна служба", (список згрупованих поштових відправлень № 49 від 16.08.2013 року, та лист, який направлено електронною поштою на адресу Дьякова Валерія Павловича - керівник управління МПРС та голова комісії з прийомки об'єкта в експлуатацію). Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2014 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши відповідний перерахунок штрафних санкцій, прийняв нове рішення в цій частині про стягнення з відповідача на користь позивача 82 573,06 грн. пені, 31 793,15 грн. 3% річних, 84 837,15 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних відмовив.
Вказані висновки відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи. Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку Одеського апеляційного господарського суду, підстав для скасування прийнятої ним постанови від 11.09.2014 немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 у справі № 916/1836/14 залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
Сервисы для юристов