ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2014 року Справа № 910/16157/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р.та ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р.у справі№ 910/16157/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"до1. Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний завод" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТІНА"за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"простягнення 313 967 005,28 грн.За участю представників:
- позивача: Дожджанюка О.І., дов. №397/11.5.2 від 25.07.2014 р.,
Ананійчука О.А. дов. № 172/11.5.2 від 18.04.2014 р.;
- відповідача 1: Куренного С.В., дов. № 2784/19 від 18.08.2014р.;
- відповідача 2: не з'явились;
- третьої особи: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТІНА" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 313 967 005,28 грн. на підставі договорів поруки №70/Z-5 від 23.12.2010р. та №70/Z-7 від 28.07.2014р. через невиконання ТОВ"Електросталь" зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010р.
Водночас, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача 1 в межах суми 313 967 005,28 грн., що знаходяться на його рахунках, обґрунтовуючи її тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014р. у справі №910/16157/14 (суддя Босий В.П.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Іоннікової І.А., Гончарова Д.О.) заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод" в межах суми 313 967 005 (триста тринадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят сім тисяч п'ять) грн. 28 коп., що знаходяться на рахунках акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод", виявлених державним виконавцем під час виконання даної ухвали, зокрема, на рахунках:
- розрахунковий рахунок №26067198001531 Філія ПАТ "КредитПромБанк", м. Донецьк, МФО 335593;
- розрахунковий рахунок №26005012017310 АТ "Дельта Банк", МФО 380236;
- розрахунковий рахунок №26107977504254 ПАТ "КредитПромБанк", МФО 300863;
- розрахунковий рахунок №2600101012201 ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767;
- розрахунковий рахунок №26008962495589 ПАТ "ПУМБ", МФО 334851;
- розрахунковий рахунок №260091488980 ПАТ "Укрбізнесбанк", МФО 334969;
- розрахунковий рахунок №26000198001532 Філія ПАТ "КредитПромБанк", м. Донецьк, МФО 335593;
- розрахунковий рахунок №26156002017310 АТ "Дельта Банк", МФО 380236;
- розрахунковий рахунок №26009193100029 ПАТ "УкрІнБанк", МФО 300142;
- розрахунковий рахунок №260452195 ПАТ "ПУМБ", МФО 334851.
Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Донецький Металопрокатний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2014 року про забезпечення позову і постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі №910/16157/14 та відмовити Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову є солідарне стягнення з ПАТ "Донецький Металопрокатний Завод" та ТОВ "АВЕНТІНА" заборгованості у розмірі 313 967 005,28 грн. на підставі договорів поруки №70/Z-5 від 23.12.2010 р. та №70/Z-7 від 28.07.2014 р. через невиконання ТОВ "Електросталь" зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010 р. При цьому, позивачем подано суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Донецький Металопрокатний Завод" в межах суми 313 967 005,28 грн., що знаходяться на його рахунках.
Задовольняючи подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, визнав обґрунтованими вимоги заявника і дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, суд послався на значний розмір суми заявленої до стягнення з відповідачів, невиконання відповідачем 1 у встановлені договором поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010 р. строки грошового зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором № 70 від 23.12.2010р., укладення відповідачем 1 договору поруки № П-2017235/1 від 30.01.2014 р. з ПАТ Дельта Банк" з огляду на реальну можливість стягнення з нього як з поручителя заборгованості за цим договором. Також, місцевий господарський суд зазначив, що такий захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, забезпечити збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; невжиття таких заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи прийняту у даній справі ухвалу та залишаючи її в силі, погодився з висновками місцевого господарського суду та зазначив про правомірність накладення арешту на грошові кошти позивача в межах ціни позову. При цьому, суд виходив із значної суми позовних вимог, факту ухилення від виконання зобов'язань за спірними договорами та правильності висновку суду першої інстанції про ймовірність зникнення коштів, які належать відповідачу-1 на момент виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Також, судом зазначено, що вимоги заявника щодо забезпечення позову у розумінні статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України є розумними, обґрунтованими та адекватними, а невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим у майбутньому виконання рішення господарського суду.
Однак, з таким висновком апеляційного господарського суду неможливо погодитись з огляду на наступне.
Сервисы для юристов