ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2015 року Справа № 910/5238/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівВладимиренко С.В. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на ухвалу від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 05.02.2015 Київського апеляційного господарського суду 23.06.2015у справі господарського суду№ 910/5238/14 міста Києваза заявоюПублічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"пророзстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2014за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПублічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"простягнення 176 016 228, 87 грн.та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"прозобов'язання вчинити діїза участю представників:
від позивача - Мусієнко Г.І.
від відповідача - Карманніков М.О.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за первісним позовом. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 24 012 982,20 грн. - заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям, 150 495 000,00 грн. - заборгованості по номінальній вартості облігацій, 1 212 655,60 грн. - інфляційних втрат, 295 591,06 грн. - 3% річних та 73 080,00 судового збору. Задоволено зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" за зустрічним позовом. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" перерахувати облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені), емітент ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс", код емітента 05808592, форма існування ЦП - бездокументарна, період погашення ЦП - з 31.10.2017 по 02.11.2017 (включно), серія ЦП-В, код цінних паперів (ISIN) - UA4000037444, номінальна вартість одного ЦП - 1000,00 грн., загальна кількість ЦП шт. - 150495 шт., загальна номінальна вартість ЦП - 150 495 000, 00 грн., ціна одного ЦП - 1 000,00 грн., загальна вартість ЦП, грн. - 150 495 000,00 грн. на рахунок у цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (ПАТ "НДУ" № рахунку в ЦП 100024-UA70010777) шляхом підписання та надання депозитарній установі АТ "Укрексімбанк" розпорядження про поставку прав на цінні папери. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" 1 218,00 грн. судового збору. 04.09.2014 на виконання вказаного рішення суду видано накази.
13.01.2015 Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 згідно з графіком, наведеним у заяві.
Заява мотивована тим, що автомобілі не є товаром першої необхідності і за будь-яких соціальних коливань їх продаж падає. Автосалони в Луганську та Луганській області, Донецьку та Донецькій області не працюють взагалі. Таким чином, єдине джерело прибутку останнього (продаж автомобілів та автобусів) на сьогодні не в змозі виконувати свою функцію. Фактично, у зв'язку із відсутністю замовлень ДП "АСЗ № 2" Публічним акціонерним товариством "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" зупинено свою діяльність. Крім того, ліквідне майно, що є у власності підприємства перебуває у заставі, що унеможливлює виконання рішення суду у даній справі, шляхом звернення стягнення на це майно. Також відповідач вказує на те, що загальний залишок коштів на рахунках підприємства станом на 06.01.2015 становить 1 869, 00 грн. та на наявність інших судових актів щодо стягнення заборгованості та відкритих виконавчих проваджень.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі № 910/5238/14 (головуючий суддя Бондарчук В.В., судді: Марченко О.В., Спичак О.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.), заяву Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 шляхом сплати Публічним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 24 012 982,20 грн. - заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям, 150 495 000,00 грн. - заборгованості по номінальній вартості облігацій, 1 212 655,60 грн. - інфляційних втрат, 295 591,06 грн. - 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору, згідно з графіком. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі № 910/5238/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 у даній справі та відмовити ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, статей 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.08.2015 представниками позивача та відповідача усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Колегією суддів Вищого господарського суду України вказане клопотання залишено без задоволення як необґрунтоване.
Представник позивача підтримав касаційну скаргу та наголосив на скрутному фінансовому становищі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
В силу статті 115 даного Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.
Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, цією нормою процесуального права не вимагається і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Процесуальний закон не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідну заяву.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Настання несприятливих наслідків у господарській діяльності підприємця є його власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.
Збиткова фінансова діяльність Відповідача не є винятковим випадком у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Сервисы для юристов