Постанова ВГСУ від 27.08.2015 року у справі №910/13843/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 910/13843/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівВладимиренко С.В. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 19.05.2015у справі господарського суду№ 910/13843/14 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб"доПублічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"пророзірвання договору та стягнення коштівза участю представників:

від позивача - Кузнецов Р.В., Метьолкін М.В.

від відповідача - Андруха О.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/13843/14 від 03.03.2015 у справі № 910/13843/14 (суддя Сівакова В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" (позивач) задоволено. Розірвано договір про розрахунково-касове обслуговування рахунків у національній та іноземній валютах № 3387 від 29.06.2005, укладений між ТОВ "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" та ПАТ "Старокиївський банк". Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (відповідач) на користь ТОВ "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" 1 035 069,19 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у даній справі (головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.) задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк". Скасовано рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 910/13843/14 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у даній справі та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.06.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" (клієнт) та Акціонерним банком "Старокиївський банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" (банк) укладено договір про розрахунково-касове обслуговування рахунків у національній та іноземній валютах № 3387.

Відповідно до пункту 1.1 договору для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій банк відкриває клієнту рахунки у національній та іноземній валютах і здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 2.1.2 договору банк зобов'язується своєчасно та вірно здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта у відповідності з чинними нормативними актами про безготівкові розрахунки.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися у встановленому порядку грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, а також давати банку доручення щодо розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку.

Дія договору припиняється у випадку закриття усіх рахунків клієнта у банку (п. 6.2 договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.06.2014 клієнт звернувся до банку з заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи № 59-06, в якій просив закрити поточний рахунок № 260023013387 в національній валюті, а залишок коштів перерахувати на рахунок № 26004013011801 у ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", надавши при цьому платіжне доручення № 4785 від 17.06.2014 для перерахування залишку грошових коштів на рахунок позивача, відкритий у іншій банківській установі - АТ "Сбербанк Росії". Вказані заяву та платіжне доручення банк отримав 17.06.2014 о 14 год. 20 хв., про що свідчать відповідні відмітки банку та штамп відповідача.

Банком платіжне доручення № 4785 від 17.06.2014 повернуто позивачу 03.07.2014 без виконання у зв'язку з введенням 18.06.2014 тимчасової адміністрації ПАТ "Старокиївський банк", про що на зворотному боці платіжного доручення наявна відповідна відмітка банка з посиланням на положення пункт 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.06.2014 Правлінням Національного банку України було винесено постанову "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних" № 365, якою відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський банк" № 50 від 17.06.2014 з 18.06.2014 розпочато процедуру виведення банка з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а також запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014 включно.

ТОВ "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" про розірвання договору про розрахунково-касове обслуговування рахунків у національній та іноземній валютах № 3387 від 29.06.2005 та стягнення з ПАТ "Старокиївський банк" на користь позивача 1 035 069,19 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/13543/14 (суддя Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (колегія суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий, Ільєнок Т.В., Авдеєв П.В.), задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб", розірвано договір про розрахунково-касове обслуговування рахунків у національній та іноземній валютах № 3387 від 29.06.2005, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк", стягнено з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" грошові кошти у розмірі 1 035 069,19 грн., стягнено з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" судовий збір у розмірі 21 919,38 грн., повернуто ТОВ "Центр технічної підтримки "Доктор Веб" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,01 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2015 у даній справі частково задоволено касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О., скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 910/13843/14. Справу № 910/13843/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили правову природу договору про розрахунково-касове обслуговування рахунків від 29.06.2005 та характер правовідносин, які виникли між сторонами при укладанні даного договору. Не з'ясували, який статус має позивач у даних правовідносинах, а саме, чи є він вкладником банку в розумінні пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" або він є кредитором банку відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Однак, суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи підлягають грошові кошти у розмірі 1 035 069,19 грн. внесенню до ліквідаційної маси банку.

Після нового розгляду судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача.