Постанова ВГСУ від 27.07.2015 року у справі №910/25724/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 910/25724/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Васищака І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. (судді: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) за заявоюПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод" проперегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. за нововиявленими обставинами у справі№910/25724/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" простягнення заборгованості у сумі 59 332 178 грн. 22 коп. за участю представників: від позивача Іванов В.П., довіреність №01/15 від 03.02.2015 р.; Волохов О.С., довіреність №03/15 від 03.02.2015 р. від відповідача Діхтяренко О.М., довіреність б/н від 30.12.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. у справі №910/25724/13 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (далі - ПАТ "Дизельний завод") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (далі - ТОВ "Прем'єр Лізинг") про стягнення заборгованості в розмірі 59 332 178 грн. 22 коп., з яких: 55 623 560 грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 582 702 грн. 97 коп. пені та 1 125 915 грн. 25 коп. 3 % річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р. вказане рішення скасовано частково, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, а саме, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 55 623 560 грн. 00 коп. основного боргу, 1 598 824 грн. 49 коп. пені та 1 125 915 грн. 25 коп. 3% річних.

На виконання даної постанови 04.07.2014 р. господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Надалі, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. задоволено заяву ТОВ "Прем'єр Лізинг" та визнано наказ від 04.07.2014 р. таким, що не підлягає виконанню.

ПАТ "Дизельний завод" звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. за нововиявленими обставинами.

Однак, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. вказану заяву повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. у справі №910/25724/13 скасовано та передано заяву ПАТ "Дизельний завод" про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. за нововиявленими обставинами на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погодившись з постановою, прийнятою апеляційним господарським судом, ТОВ "Прем'єр Лізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Так, скаржник вважає, що при поданні заяви про перегляд судового рішення (у тому числі і ухвали), прийнятого у справі №910/25724/13, має бути сплачено судовий збір у розмірі 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, оскільки в межах даної судової справи розглядались позовні вимоги майнового характеру.

З огляду на це, на думку відповідача, апеляційний господарський суд прийшов до безпідставного висновку щодо немайнового характеру вимоги про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню та помилково визначив, що у даному випадку розмір судового збору слід обчислювати виходячи із загальних положень Закону України "Про судовий збір", якими регулюється порядок його сплати при поданні позовної заяви немайнового характеру.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1111 від 17.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги ТОВ "Прем'єр Лізинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. у справі №910/25724/13 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Прем'єр Лізинг" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.07.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1234 від 27.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М., для розгляду касаційної скарги ТОВ "Прем'єр Лізинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. у справі №910/25724/13 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Васищак І.М.,Ємельянов А.С.

До початку судового розгляду представник позивача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

У судове засідання 27.07.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.